Ринокрикус Наттерера

Ринокрикус Наттерера (Rhinocricus nattereri) належить до класу Двопарноногих багатоніжок (Diplopoda), ряду Spirobolida. Це великий представник ківсяків, що частіше зустрічається у вологих тропічних та субтропічних зонах.

Тіло дорослої особини циліндричне, складається з численних сегментів, кожен з яких має дві пари ніг. Забарвлення зазвичай темне, від темно-коричневого до майже чорного з блиском.

Органи чуття, такі як антени, дозволяють їм ефективно шукати органічну їжу в ґрунті. Вони є досить рухливими істотами, які воліють ховатися у вологих місцях протягом дня.

Життєвий цикл включає відкладання яєць у ґрунт, багатий на гумус або органічні залишки. Личинки, що з'являються, проходять кілька стадій линяння перед досягненням статевої зрілості.

Ці багатоніжки надзвичайно чутливі до вологості середовища, тому їх активність прямо залежить від рівня опадів або інтенсивності поливу на ділянці.

Шкодочинність ківсяків полягає у поїданні молодих коренів, паростків та підземних частин стебел овочевих культур. Вони найбільш активні в умовах підвищеної вологості.

Від діяльності цих шкідників страждають картопля, морква, буряк, а також розсада квіткових та овочевих культур у теплицях та відкритому ґрунті.

Характер ушкоджень включає глибокі виїмки в коренеплодах та перегризання ніжних корінців, що призводить до негайної зупинки росту та подальшої загибелі рослин.

Крім прямої шкоди, їхня діяльність сприяє інфікуванню рослин патогенними грибами та бактеріями, які проникають через свіжі рани, завдаючи ще більшої шкоди врожаю.

У промисловому землеробстві ці шкідники можуть спричинити суттєве зниження густоти посівів, що веде до економічних втрат через необхідність пересіву або обробки ділянок.

Ознаками наявності шкідника є виїдені отвори або борозни на коренях і коренеплодах, які виглядають як акуратні, але глибокі пошкодження тканин.

Раптове в'янення рослин, які на вигляд здавалися здоровими, часто свідчить про пошкодження кореневої системи ківсяками, що залишилися непоміченими у ґрунті.

Поява дорослих особин на поверхні ґрунту під час ранкового поливу або після дощу є надійним показником високої чисельності популяції на ділянці.

Наявність екскрементів у вигляді невеликих гранул у пошкоджених тканинах плодів також є специфічною ознакою діяльності цих багатоніжок.

У теплицях можна спостерігати пошкоджену розсаду, коріння якої виглядає обгризеним, що призводить до швидкого відмирання молодих рослин.

Агротехнічні заходи, такі як регулярна зміна культур на полі, допомагають перервати цикл розвитку шкідника та знизити його чисельність у ґрунті.

Глибока оранка восени є критично важливою, оскільки вона перевертає верхній шар ґрунту, виставляючи багатоніжок на поверхню під вплив несприятливих умов.

Слід уникати надмірного накопичення рослинних залишків на поверхні ґрунту, оскільки саме вони стають основними місцями розмноження для Rhinocricus nattereri.

За потреби застосовуються хімічні методи боротьби, зокрема внесення гранульованих інсектицидів у ґрунт перед посівом або висадкою розсади.

Встановлення систем крапельного зрошення замість поверхневого поливу може суттєво зменшити привабливість ділянки для ківсяків, обмежуючи їхній доступ до поверхневих шарів ґрунту.