Пшенична нематода

Пшенична нематода (Anguina tritici) належить до типу Нематоди, класу Secernentea, ряду Tylenchida. Це вузькоспеціалізований паразит, що вражає переважно злакові культури, спричиняючи значні втрати врожаю.

Дорослі особини мають ниткоподібне тіло довжиною до 3-5 мм. Ротовий апарат обладнаний стилетом, що дозволяє нематоді проколювати тканини рослин та живитися їхнім соком.

Однією з найважливіших особливостей біології цього шкідника є здатність личинок другого віку впадати в анабіоз. У стані галів вони можуть залишатися життєздатними в ґрунті до десяти років.

Для активізації личинок необхідна висока вологість середовища та помірні температури. Після виходу з галів личинки активно пересуваються до молодих проростків пшениці.

Шкідник локалізується в конусі наростання рослини, де й відбувається подальший цикл його розвитку, пов'язаний із формуванням генеративних органів господаря.

Пшенична нематода є небезпечним шкідником пшениці (озимої та ярої), іноді уражує жито та тритикале. Вона порушує нормальний розвиток колосків, заміщуючи зерно на специфічні новоутворення.

Основним результатом життєдіяльності нематоди є формування семенних галів. Це щільні, темні структури, які заповнені великою кількістю личинок паразита.

Шкодочинність полягає не лише у втраті врожайності, але й у погіршенні посівних якостей зерна. Уражене зерно стає легким, втрачає схожість та харчову цінність.

При значному зараженні посіви виглядають пригніченими, що прямо впливає на кількість продуктивних стебел та масу 1000 зерен на окремій ділянці поля.

Поширення нематоди відбувається переважно через насіннєвий матеріал, що містить гали, які механічно потрапляють у ворох при збиранні врожаю.

Основними ознаками ураження є деформація стебел та листя. Рослини мають вигляд пригнічених, їх листя часто скручується або набуває хвилястих країв.

У фазі колосіння помітно, що частина колосків залишається недорозвиненою або деформованою. Часто колос може не виходити з пазухи останнього листка.

Наявність галів — головний діагностичний маркер. Ці утворення виглядають як короткі, деформовані зерна темного кольору, що чітко виділяються серед здорового зерна.

При розламуванні такого гала всередині виявляється не ендосперм, а суха маса з великою кількістю личинок, що легко діагностується в польових умовах.

Скупчення заражених рослин на полі часто виглядає як окремі вогнища, де культури мають виражені ознаки затримки росту та розвитку у порівнянні зі здоровими посівами.

Основним заходом боротьби є використання чистого, сертифікованого насіннєвого матеріалу, який гарантовано не містить галів пшеничної нематоди.

Ефективним методом є застосування сівозмін. Ротація культур з перервою у 2-3 роки перед поверненням пшениці на те саме поле виснажує популяцію паразита.

Механічна очистка зерна на спеціальних установках (пневмосепараторах) дозволяє видалити легкі гали, знижуючи ризик розповсюдження шкідника на наступний рік.

Глибока оранка ґрунту восени сприяє закладанню галів, що залишилися в полі, на глибину, де вони гинуть через неможливість личинок вийти до поверхні та знайти проросток.

Дотримання оптимальних строків сівби та використання добрив дозволяє рослинам швидше проходити критичні фази розвитку, зменшуючи вразливість перед нападом нематод.