Подушечниця виноградна

Подушечниця виноградна (Pulvinaria vitis) належить до родини ложнощитівок (Coccidae). Доросла самка має опукле коричневе тіло, яке під час відкладання яєць стає майже круглим.

Найбільш характерною рисою є утворення білого, щільного воскового мішечка («подушечки»), де самка ховає свої яйця. Цей білий кокон добре помітний на корі лози.

Личинки, яких називають «бродяжками», дуже дрібні, жовтуватого кольору. Вони дуже рухливі на початкових етапах розвитку, що сприяє їх швидкому розселенню по кущу.

Розмноження відбувається переважно партеногенетично, тобто без участі самців, що дозволяє одній особині швидко заселити велику площу насаджень.

Зимують личинки другого віку, ховаючись у тріщинах кори на багаторічних рукавах винограду, де вони знаходяться під надійним захистом до весни.

Цей шкідник пошкоджує не тільки виноград, а й широкий спектр плодових культур, зокрема персик, черешню, сливу та деякі декоративні кущі.

Шкідливість полягає у висмоктуванні соку з молодих пагонів та листків, що призводить до загального ослаблення та відставання у розвитку всієї рослини.

При сильному ураженні спостерігається передчасне опадання листків, засихання плодових бруньок та критичне зниження врожайності винограду.

Виділення «паді» (липкої рідини) стає субстратом для розвитку сажистих грибків, які вкривають листя чорним нальотом, порушуючи процеси фотосинтезу.

Зниження інтенсивності фотосинтезу негативно впливає на накопичення цукрів у ягодах, що суттєво погіршує товарні та смакові якості врожаю.

Навесні, при підвищенні температури повітря вище +10°C, перезимовані личинки починають виходити з місць схову та переміщуватися на пагони.

Активний період розвитку самок збігається з фазою цвітіння винограду. У цей час важливо проводити моніторинг стану насаджень для вчасної обробки.

Відкладання яєць відбувається наприкінці весни або на початку літа. Білі «подушечки» стають помітними на багаторічній деревині саме в цей період.

Літнє покоління личинок з'являється в середині літа і починає масово розселятися по всій поверхні рослини, обираючи молоді ніжні частини пагонів.

Восени личинки завершують живлення і готуються до зимівлі, мігруючи на старі рукави, де вони будуть перебувати в стані спокою до наступного сезону.

Перша ознака — поява білих ватоподібних утворень на багаторічній корі винограду під час вегетаційного періоду.

Наявність чорного сажистого нальоту на листках є вторинною, але дуже помітною ознакою присутності великої колонії шкідників.

Скручування та деформація молодих пагонів, що супроводжується виділенням липких крапель, вказує на інтенсивне живлення комах.

Надмірна активність мурах на кущах винограду часто є непрямим індикатором того, що на рослині оселилися колонії подушечниці.

Пожовтіння листя та загальна пригніченість куща при нормальному поливі та підживленні можуть свідчити про серйозне ураження шкідником.

Механічне очищення старої кори на рукавах винограду восени або навесні значно зменшує щільність популяції шкідника.

Боротьба з мурахами є обов'язковою, адже вони активно охороняють подушечницю від хижих комах, що живляться цим шкідником.

Хімічні обробки слід проводити в період масового виходу личинок-бродяжок, коли вони ще не встигли утворити захисний щиток.

Використання системних інсектицидів дозволяє ефективно знищити шкідників, які знаходяться під корою або всередині колоній.

• Проведення санітарної обрізки та видалення старої кори.
• Використання ловчих клейових поясів на штамбах.
• Залучення природних ворогів, зокрема сонечок (Coccinellidae).