Подушечниця кленова

Подушечниця кленова (Pulvinaria acericola) належить до родини несправжньощитівок (Coccidae). Це сисний шкідник, що веде малорухомий спосіб життя після фіксації на рослині.

Доросла самка має коричневий колір і овальне тіло, але найпомітнішою вона стає навесні, коли утворює великий білий восковий мішок для відкладання яєць.

Ці білі ватоподібні оотеки добре помітні неозброєним оком на гілках дерев. Вони захищають яйця від несприятливих погодних умов та природних ворогів.

Личинки, що виходять з яєць, дуже дрібні та рухливі. Їх називають «бродяжками», оскільки вони активно розселяються по всій кроні дерева.

Самці в популяції зустрічаються вкрай рідко, вони дрібніші за самок і здатні до польоту, що дозволяє їм знаходити партнерів для розмноження.

Основним господарем є клени різних видів, проте шкідник може переходити на липу, глід та інші декоративні листяні дерева.

Шкідник прикріплюється до молодих пагонів та нижнього боку листя. Він висмоктує сік із флоеми, що призводить до загального послаблення рослини.

Через постійну втрату поживних речовин ріст пагонів сповільнюється, листя починає жовтіти та передчасно обпадати.

Виділення солодких екскрементів — паді — призводить до поселення на листі сажистих грибів, які створюють чорний наліт і блокують сонячне світло.

Тривале ураження призводить до відмирання цілих гілок, що значно погіршує естетичний вигляд паркових насаджень та життєздатність дерев.

Зимують запліднені самки другого віку у щілинах кори. Навесні вони переповзають на молоді гілки для остаточного дозрівання.

У травні та червні самки формують оотеки та відкладають сотні яєць. Це найактивніший період розмноження подушечниці.

Вихід личинок-бродяжок відбувається в червні. Це вразливий момент життєвого циклу, коли комахи ще не вкриті захисним восковим щитком.

Протягом літа личинки активно живляться, перетворюючись на статевозрілих особин. Восени процес розвитку сповільнюється перед зимовою діапаузою.

В кліматичних умовах нашого регіону подушечниця кленова розвивається переважно в одній генерації на рік.

Першим сигналом є поява білих, пухнастих утворень на гілках, які часто плутають із пліснявою або залишками вати.

Липка поверхня листя (медвяна роса) є прямим наслідком діяльності великої колонії шкідників на дереві.

Чорний наліт на листі, який нагадує сажу, свідчить про розвиток грибків на солодких виділеннях подушечниці.

Ослаблення загального стану дерева, що супроводжується «дірявістю» крони та сухими верхівками гілок, свідчить про запущену інвазію.

Посилена активність мурах на стовбурі також часто вказує на присутність сисних комах, які виділяють солодку падь.

Найбільш дієвим методом є обприскування системними інсектицидами в період масового виходу личинок-бродяжок.

Проведення ранньовесняної обробки препаратами на основі мінеральних масел дозволяє ефективно знищувати зимуючих самок під корою.

Механічне очищення кори та видалення сильно уражених гілок допомагає суттєво знизити чисельність популяції в межах одного саду.

Застосування біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів може бути частиною стратегії інтегрованого захисту рослин.

• Обробка інсектицидами в червні (фаза бродяжок).
• Вирізка та спалювання уражених гілок.
• Використання біологічних засобів боротьби (ентомофагів).
• Мильні розчини для змивання паді та личинок на молодих деревах.
• Моніторинг дерев у весняний період.