Коник

Коник (рід Pseudochorthippus) належить до ряду прямокрилих та родини справжніх саранових (Acrididae). Це дрібні комахи, що стрибають і часто трапляються на пасовищах та полях.

Зовні вони вирізняються струнким тілом, довжина якого зазвичай становить 15–25 мм. Забарвлення варіюється від зеленого до бурого, що забезпечує ідеальний маскувальний ефект.

Характерною ознакою є форма передспинки з виразними бічними кілями, які зазвичай слабко вигнуті або майже прямі, що дозволяє відрізнити їх від інших видів.

Голова конусоподібна, вусики ниткоподібні, у самців часто потовщені на кінцях. Крила добре розвинені, що дає можливість імаго долати значні відстані.

Самки зазвичай більші за самців і мають міцний яйцеклад, який пристосований для відкладання яєць безпосередньо у ґрунт або стебла рослин.

Ці комахи є поліфагами, проте найбільшої шкоди завдають зерновим колосовим культурам, зокрема пшениці, ячменю та вівсу.

За умови значної чисельності можуть пошкоджувати кукурудзу, багаторічні трави (конюшину, люцерну), а також овочеві культури поблизу місць їх розмноження.

Шкодять як личинки, так і дорослі особини, які активно живляться вегетативними органами рослин протягом усього свого життєвого циклу.

Найбільш небезпечними є пошкодження у фазі сходів, коли комахи можуть перегризати молоді стебла, що призводить до зрідження посівів.

У період наливу зерна вони пошкоджують колосся, що суттєво знижує врожайність та погіршує якість зібраної продукції.

Розвиток коника відбувається в одному поколінні за рік, зимують вони на стадії яйця, що знаходиться у ґрунті.

Масове відродження личинок починається навесні, коли середньодобова температура ґрунту стабілізується на рівні +15…+18 °C.

Личинки проходять п'ять віків розвитку, інтенсивно живлячись протягом 30–45 днів до перетворення на дорослу комаху.

Максимальна активність імаго припадає на червень-серпень, що збігається з фазою активного вегетаційного росту багатьох сільськогосподарських культур.

Восени, після відкладання яєць у ґрунт, дорослі особини гинуть, завершуючи свій життєвий цикл до наступного сезону.

Основним симптомом пошкодження є нерівномірне об'їдання листків по краях, що призводить до зменшення фотосинтезуючої поверхні.

При високій чисельності спостерігається скелетування листків, коли залишаються лише жорсткі жилки, що значно послаблює рослину.

На полях часто утворюються локальні осередки пошкоджень («плями»), де концентрація комах досягає критичних значень.

Присутність шкідника можна легко виявити візуально під час обходу поля, оскільки комахи активно стрибають при наближенні людини.

Наявність екскрементів у прикореневій зоні рослин також свідчить про тривале живлення комах на даній ділянці.

Основним агротехнічним заходом є глибока зяблева оранка, яка сприяє винесенню яєць на поверхню та їх загибелі від морозів чи хижаків.

Важливо вчасно знищувати бур'яни на узбіччях полів, оскільки вони є місцями резервації шкідника на ранніх етапах розвитку.

При перевищенні економічного порогу шкідливості необхідно проводити обробку посівів інсектицидами, дозволеними для використання в агросекторі.

Ефективними є препарати групи піретроїдів або фосфорорганічних сполук, що діють контактно-кишковим методом.

• Моніторинг чисельності навесні
• Дотримання сівозміни
• Своєчасна боротьба з бур'янами