Псалідіум щелепний

Псалідіум щелепний (Psalidium maxillosum) належить до родини довгоносиків (Curculionidae). Це жук, що спеціалізується на пошкодженні кореневої системи та вегетативних органів багатьох сільськогосподарських культур.

Доросла комаха має масивне тіло довжиною близько 1 сантиметра. Поверхня тіла вкрита темно-коричневими або чорними лусочками, що забезпечує жуку відмінне маскування на поверхні ґрунту.

Личинка псалідіума має С-подібну форму, позбавлена ніг, білого кольору з міцною коричневою головною капсулою. Весь життєвий цикл личинки проходить у ґрунті, де вона інтенсивно живиться.

Цей вид має моноциклічний тип розвитку, де повний цикл перетворення відбувається за один рік. В умовах степу це один із найбільш стійких до посухи шкідників серед коренеїдів.

Популяція псалідіума характеризується нерівномірним розподілом по полю, що часто призводить до утворення локальних вогнищ високої щільності шкідника.

Найбільшої шкоди комаха завдає посівам цукрових буряків, особливо у фазі проростків. Також уражуються соняшник, люцерна та посіви зернобобових культур.

Личинки перегризають бічні корені, а іноді й основний стрижневий корінь, що спричиняє затримку росту або повну загибель рослини. Це особливо небезпечно на етапі появи першої пари справжніх листків.

Дорослі жуки об’їдають сходи, що призводить до зрідження посівів. При високій щільності шкідника на одному квадратному метрі можлива втрата до 50% врожаю культури.

У посушливі роки шкодочинність різко зростає, оскільки пошкоджені кореневі системи не можуть забезпечити рослину достатньою кількістю вологи з глибших шарів ґрунту.

Крім прямої шкоди, місця пошкоджень коріння стають вхідними воротами для вторинних фітопатогенів, які викликають гнилі коренеплодів.

Основна ознака зараження — наявність на краях листків характерних «фігурних» виїмок, зроблених імаго. На початкових етапах це часто плутають із дією інших видів довгоносиків.

Пожовтіння та в’янення сходів без видимих причин на наземній частині часто вказує на те, що личинки вже почали знищувати кореневу систему в ґрунті.

Наявність жуків під грудками ґрунту або у прикореневій зоні в денний час свідчить про високу чисельність шкідника на полі та необхідність термінових заходів.

У ранковий час на поверхні ґрунту можна побачити свіжі сліди діяльності жуків навколо паростків. Також спостерігаються характерні отвори в ґрунті, через які виходять імаго після заляльковування.

Вогнища зріджених посівів, які поступово розширюються, є чітким сигналом до проведення ґрунтових розкопок та аналізу ситуації.

Головним заходом є дотримання сівозміни. Не рекомендується повертати буряки на одне й те саме поле раніше ніж через 3–4 роки, особливо у зонах підвищеного ризику.

Механічна обробка ґрунту, а саме глибока оранка восени, значно зменшує популяцію личинок, вивертаючи їх на поверхню, де вони стають здобиччю птахів та гинуть від холоду.

Використання інсектицидних протруйників насіння є найбільш ефективним способом захисту в перші тижні вегетації, коли рослина є найбільш вразливою.

При перевищенні порогу шкодочинності проводять крайові або суцільні обробки посівів інсектицидами системно-контактної дії у вечірні години.

• Контроль чистоти полів від бур'янів.
• Підживлення рослин для швидкого відновлення кореневої маси.
• Моніторинг з допомогою світлових пасток або ґрунтових проб.