Бурий протоптер

Бурий протоптер (Protopterus annectens) належить до ряду Дводишні (Dipnoi), родина Протоптерові (Protopteridae). Це прісноводна риба, що має унікальну здатність дихати атмосферним повітрям за допомогою легень.

Зовні риба має змієподібне тіло, вкрите дрібною лускою, та характерні ниткоподібні грудні та черевні плавці. Дорослі особини можуть досягати довжини до одного метра.

Особини цього виду здатні переживати тривалі періоди посухи, закопуючись у мул і утворюючи щільний кокон. У стані анабіозу риба може перебувати місяцями до настання сезону дощів.

З точки зору біології, цей вид не є фітофагом. Його раціон складається виключно з тваринних компонентів: молюсків, ракоподібних і дрібної риби.

Важливо зазначити, що класифікація об'єкта як шкідника рослин є помилковою. Протоптер не пошкоджує сільськогосподарські культури в жодній фазі свого життєвого циклу.

Бурий протоптер не пошкоджує сільськогосподарські культури. Він не живиться листям, корінням, стеблами або плодами будь-яких видів рослин, що вирощуються в агрокультурі.

Даний вид риб мешкає у водоймах Африки і не має харчових інтересів до наземних чи водних агротехнічних об'єктів.

В умовах рибоводних господарств, що використовують рисові чеки або іригаційні системи, присутність цієї риби може розглядатися як фактор біологічного контролю популяцій безхребетних.

Відсутність шкідливості підтверджується харчовою спеціалізацією виду, яка виключає рослинні тканини з раціону на всіх стадіях онтогенезу.

Таким чином, для рослинництва бурий протоптер не становить жодної небезпеки і не потребує розробки стратегій захисту.

Оскільки бурий протоптер не є сільськогосподарським шкідником, жодних спеціальних заходів захисту посівів від цього виду не потрібно.

Будь-яка діяльність зі знищення цієї риби в агротехнічних зонах є необґрунтованою з точки зору захисту рослин і може завдати шкоди екосистемі водойми.

При необхідності контролю чисельності видів в аквакультурі застосовуються стандартні методи рибогосподарського менеджменту, що не стосуються захисту рослин.

Агроном повинен зосередитися на виявленні реальних ентомологічних або фітопатологічних загроз, не відволікаючись на біологічні об'єкти, що не мають відношення до фітофагії.

У разі виявлення риби в меліоративних системах слід розглядати її присутність як елемент локальної біоти, що не впливає на фітосанітарний стан полів.