Прокорнітемес

Прокорнітемес (Procornitermes) — рід термітів родини Termitidae, який спеціалізується на переробці целюлози, але часто завдає шкоди агрокультурам.

Доросла особина має специфічну будову голови з вираженим назоїдним виростом, що характерно для підродини Nasutitermitinae.

Колонії цих термітів можуть бути як підземними, так і формувати видимі надземні структури, відомі як термітники, що забезпечують захист від зовнішніх факторів.

Ці комахи мають складну соціальну організацію, де робочі особини займаються пошуком їжі та будівництвом, а солдати забезпечують безпеку всієї колонії.

Визначення виду проводиться на основі аналізу мандибул солдатів, оскільки в польових умовах вони часто виглядають як загальна маса дрібних білуватих комах.

Найбільшої шкоди прокорнітемес завдає кукурудзі, цукровому очерету та пасовищним травам, пошкоджуючи їх кореневу систему.

Комахи перегризають коріння, що призводить до відмирання рослин, які не можуть поглинати воду та поживні речовини з ґрунту.

Особливо небезпечним є період проростання, коли терміти поїдають насіння або молоді корінці, що призводить до зрідженості посівів.

Пошкоджені коріння стають "воротами" для патогенних грибів та бактерій, що ускладнює ситуацію і призводить до повної загибелі врожаю на окремих ділянках.

Тривала присутність термітів на полі значно знижує родючість ґрунту, оскільки ходи руйнують структуру ґрунтової маси.

Активність термітів спостерігається протягом усього року, але рівень їхньої агресії значно зростає в сухі періоди.

Під час посухи природні джерела целюлози висихають, і терміти активніше атакують живі рослини для отримання необхідної вологи та енергії.

Період дощів стимулює процес роїння, коли дорослі крилаті особини розлітаються для заснування нових колоній на нових територіях.

Оптимальна температура для розвитку колонії — від 22 до 30 градусів, що відповідає кліматичним умовам вирощування багатьох польових культур.

Зміни в сезонах та вологість ґрунту впливають на глибину знаходження основної частини колонії в ґрунтовому профілі.

Першим симптомом є пожовтіння листя та в’янення рослин, яке не пов’язане з дефіцитом вологи в самому ґрунті.

При розкопуванні прикореневої зони можна побачити характерні сліди діяльності термітів у вигляді нальоту або глиняних ходів на корінні.

Наявність у полі невеликих земляних горбків свідчить про активну роботу колонії під землею, навіть якщо рослини ще виглядають здоровими.

Поява порожнин у стеблах рослин біля самої поверхні ґрунту — явний доказ атаки термітів на тканини культури.

Нерівномірність росту та випадання окремих кущів на рівних ділянках поля є приводом для проведення детального обстеження.

Ефективним методом є застосування системних інсектицидів для протруєння насіння, що захищає молодий проросток на початкових етапах розвитку.

Внесення інсектицидних препаратів у ґрунт під час посіву дозволяє знищити термітів у прикореневій зоні до моменту атаки на рослину.

Агротехнічні заходи, такі як глибока оранка, допомагають зруйнувати термітники та зробити колонії вразливими для птахів і перепаду температур.

Використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів є екологічно безпечним шляхом регулювання чисельності шкідника.

• Чергування культур у сівозміні.
• Видалення пожнивних решток, які приваблюють термітів.
• Використання пасток з приманками, що містять сповільнювачі росту.