Полідразус волосистий

Полідразус волосистий Polydrusus pilosus належить до родини довгоносиків Curculionidae, ряду твердокрилих. Це невеликий жук, тіло якого вкрите густими волосками, що надають йому матового відтінку.

Забарвлення комахи варіюється від жовтувато-коричневого до бурого, часто з характерним металевим відблиском під шаром лусочок і щетинок.

Дорослі особини сягають довжини 5–7 міліметрів. Головотрубка коротка і широка, що є типовим для підродини широконосиків, до яких він належить.

Личинки жука мають безногу, дугоподібно вигнуту форму, білого або жовтуватого кольору, з вираженою темною головою.

Життєвий цикл цього виду тісно пов’язаний із деревно-чагарниковою рослинністю, де комаха проходить усі стадії розвитку від яйця до імаго.

Шкідник ушкоджує переважно плодові та листяні лісові породи. У садах найбільшої шкоди завдає яблуні, груші, сливі, вишні, а також ліщині та дубу.

Дорослі жуки живляться бруньками та молодим листям, обгризаючи краї, що в періоди масового розмноження може призводити до значної дефоліації дерев.

Личинки жука розвиваються в ґрунті, живлячись дрібним корінням деревних рослин, що негативно позначається на силі росту та життєздатності молодих саджанців.

Найбільшу небезпеку шкідник становить для розсадників та молодих садів, де пошкодження бруньок та коріння може сповільнити розвиток культури на кілька сезонів.

Масова поява жуків часто збігається з періодом розпускання бруньок, що робить молоді насадження вкрай вразливими для інтенсивного об’їдання.

Вихід жуків із місць зимівлі починається рано навесні, як тільки середньодобові температури повітря стають додатними та стабільними.

Період живлення імаго охоплює весну та початок літа, коли відбувається активне формування листового апарату та ріст пагонів у кормових рослин.

Відкладання яєць здійснюється самками переважно на листя або в ґрунт, залежно від умов середовища та вподобань конкретної популяції.

Розвиток личинок у ґрунті займає тривалий період, часто розтягуючись на весь вегетаційний сезон, після чого відбувається заляльковування.

Зимують комахи зазвичай у стадії личинки в ґрунтовому горизонті, рідше імаго залишаються в укриттях у підстилці, щоб активізуватися наступного сезону.

Основним ознакою присутності шкідника на кроні є характерне фігурне об’їдання країв листя, що нагадує роботу інших видів довгоносиків.

При огляді бруньок навесні можна виявити виїдені ділянки, що призводить до затримки або відсутності нормального цвітіння пошкоджених плодових бруньок.

У разі високої чисельності шкідника при струшуванні гілок на полотно або світлу підстилку осипаються дорослі жуки, які при небезпеці імітують загибель.

Загальний пригнічений стан молодих дерев без видимих захворювань надземної частини може свідчити про пошкодження кореневої системи личинками в ґрунті.

Наявність жуків на листі в денний час підтверджує активну фазу шкодочинності імаго, які найбільш помітні в сонячну погоду.

Основним методом боротьби є обприскування дерев інсектицидами в період виходу імаго та початку їх живлення, що ефективно знижує популяцію до відкладання яєць.

У молодих садах та розсадниках рекомендується проводити регулярну обробку ґрунту в пристовбурних колах, що порушує розвиток личинкової стадії.

Важливу роль відіграє агротехніка: підтримання оптимального водного балансу та внесення добрив підвищує стійкість дерев до пошкоджень.

• Застосування біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів.
• Механічне збирання жуків з молодих дерев у ранкові години.
• Видалення бур’янів навколо насаджень для обмеження кормової бази.

Використання феромонних пасток для моніторингу чисельності дозволяє вчасно приймати рішення про необхідність хімічного захисту.