Багатозв’яз зубчастий

Багатозв’яз зубчастий (Polydesmus denticulatus) — це представник багатоніжок з ряду Polydesmida, який відіграє роль шкідника у сільському господарстві.

Тіло дорослої особини сплющене, має 20 сегментів із характерними бічними виростами, що надають їм вигляду невеликих лусочок або крилець.

Довжина тіла зазвичай складає від 8 до 12 мм, забарвлення варіюється від блідо-коричневого до темно-червоного, залежно від віку та умов середовища.

Ці істоти мають розвинені захисні залози, що виділяють специфічні речовини з різким запахом, які діють як хімічний захист від природних ворогів.

Розвиток виду відбувається поступово, через серію линянь, під час яких багатоніжка збільшує кількість сегментів свого тіла до дорослої стадії.

Багатозв’язи є поліфагами і завдають шкоди переважно молодим рослинам, що мають ніжні тканини стебел або коріння.

У зоні ризику знаходяться посіви овочевих культур, таких як капуста, морква, огірки та редис, особливо на етапі проростання насіння.

Шкідники виїдають кореневу систему, що спричиняє випадання сходів та зниження густоти посівів на полі або в умовах парників.

Пошкодження, завдані цими багатоніжками, часто відкривають шлях для проникнення патогенних грибів та бактерій, що призводить до гниття рослин.

Особливо великої шкоди вони завдають у теплицях, де постійно підтримується високий рівень вологості, сприятливий для їхнього розмноження.

Активність багатозв’язів тісно пов'язана з вологістю ґрунту, тому найбільш небезпечними вони стають у дощові сезони або при надмірному поливі.

Навесні, під час появи паростків, багатоніжки переміщуються у верхні шари ґрунту, де активно харчуються молодими корінцями.

Восени шкідники знову активізуються в ґрунті, де можуть пошкоджувати коренеплоди, що залишилися на городі до пізнього збору врожаю.

У сухі періоди вони уникають пересихання, заглиблюючись у нижні горизонти ґрунту, де зберігається вища вологість середовища.

Цикл розвитку виду дозволяє їм виживати в різних умовах, що робить боротьбу з ними досить складним завданням для агрономів.

Одним із перших візуальних симптомів є випадіння сходів, біля яких при розкопуванні ґрунту можна знайти самих шкідників.

Наявність виїдених ямок на підземних частинах стебел свідчить про активну роботу багатозв’язів у прикореневій зоні рослин.

Присутність багатоніжок можна легко перевірити, розклавши на вологому ґрунті приманки — наприклад, шматочки овочів, під якими вони ховаються вдень.

На пошкоджених коренеплодах часто видно нерівномірні заглиблення, краї яких можуть підсихати або гнити внаслідок вторинного інфікування.

Скупчення дрібних, рухливих багатоніжок під рослинними залишками або мульчею є прямим сигналом про можливу загрозу для майбутніх сходів.

Ефективний захист ґрунтується на агротехнічних методах, зокрема на оптимізації поливного режиму та уникненні перезволоження ділянки.

Регулярне розпушування міжрядь та знищення бур'янів позбавляє багатоніжок місць для сховища та харчування, знижуючи їх чисельність.

Використання сидератів та правильна сівозміна сприяють поліпшенню структури ґрунту, що робить його менш придатним для розмноження шкідників.

У закритому ґрунті необхідно приділяти увагу дезінфекції субстрату та підтриманню оптимальної вологості повітря для запобігання спалахам чисельності.

• Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі.
• Прибирання рослинних решток з полів після збору врожаю.
• Застосування препаратів на основі фосфорорганічних сполук (за потреби).