Західний мураха-жнець

Західна мураха-жнець (лат. Pogonomyrmex occidentalis) належить до родини мурах (Formicidae) та підродини Myrmicinae. Це комахи середнього розміру, довжина тіла яких становить від 5 до 7 міліметрів.

Забарвлення мурах варіюється від червонувато-коричневого до темно-рудого кольору. Тіло вкрите щільним хітиновим шаром, а голова має характерні для женців потужні щелепи, пристосовані для перетирання насіння.

На відміну від інших видів, ця мураха будує великі конусоподібні горбки, навколо яких повністю знищує рослинність. Це робить гнізда легко помітними на відкритих ландшафтах.

Робочі особини вкрай агресивні при захисті свого гнізда. Вони мають жало, укус якого викликає сильне печіння та алергічну реакцію у людини і тварин через дію специфічного алкалоїдного отрути.

Вид є типовим представником ентомофауни посушливих регіонів, віддаючи перевагу піщаним та кам'янистим ґрунтам, де легко викопувати глибокі ходи.

Основна шкода полягає у знищенні рослинності навколо мурашника. У радіусі до 3-5 метрів навколо входу в гніздо мурахи повністю знищують сільськогосподарські культури та травостій.

Мурахи активно збирають насіння різних рослин, включаючи злакові культури, конюшину та дикорослі трави, що веде до зрідженості посівів на пасовищах та полях.

Шкода проявляється у втраті продуктивності пасовищ. Постійна активність колоній перешкоджає росту кормових трав, а насипи землі ускладнюють роботу сільгосптехніки.

Хоча мурахи не харчуються вегетативною масою, їхня звичка підрізати молоді паростки, щоб звільнити місце для «сонячного майданчика», призводить до фізичного знищення сходів.

Масове заселення полів може призвести до значних економічних втрат, особливо в районах з низькою щільністю рослинного покриву, де кожен метр землі має цінність.

Пік активності західної мурахи-женця припадає на весняно-літній період. Ранньою весною колонії відновлюють роботу з розширення гнізда після періоду діапаузи.

Найінтенсивніше мурахи збирають насіння в періоди його дозрівання в полі. Цей час збігається з фазами активної вегетації основних сільськогосподарських культур.

У спекотні літні місяці мурахи можуть обмежувати вихід на поверхню в денний час, віддаючи перевагу ранковим та вечірнім годинам для пошуку корму.

Цикл розвитку колонії включає відкладання яєць королевою на початку сезону, розвиток личинок займає кілька тижнів, що вимагає постійного притоку поживних речовин у мурашник.

Восени активність знижується, і колонія починає підготовку до зимівлі, переміщуючи запаси насіння в глибокі камери гнізда, розташовані нижче рівня промерзання ґрунту.

Головною ознакою зараження є наявність характерних «лисих» ділянок ґрунту у формі кіл або конусів посеред посівів чи пасовищ, позбавлених будь-якої рослинності.

На поверхні таких ділянок часто можна помітити купки дрібного каміння, гравію та залишків насіннєвих оболонок, які мурахи викидають з гнізда після очищення камер.

Постійний рух робочих особин прокладеними стежками від мурашника до кормових ділянок є прямим доказом активної життєдіяльності колонії.

Сходи культур навколо таких зон виглядають підрізаними або зовсім відсутні на відстані кількох метрів від центру мурашника.

Характерний шум та рух великої кількості великих червоних мурах при найменшому турбуванні гнізда підтверджують присутність цього виду.

Боротьба з цим шкідником ускладнена через глибоке залягання камер (до 2-3 метрів), що робить поверхневі інсектициди малоефективними проти всієї колонії.

Рекомендується застосування точкових методів: внесення гранульованих отруєних приманок безпосередньо в нори, які мурахи приймають за їжу і несуть всередину.

Оранка полів може тимчасово зруйнувати структуру мурашника, проте для повного винищення потрібна неодноразова глибока обробка ґрунту протягом сезону.

Біологічні методи контролю включають збереження природних ворогів мурах, таких як деякі види птахів та дрібних ссавців, що харчуються дорослими особинами.

• Використання селективних інсектицидів на основі фіпронілу.
• Механічне перекопування гнізд у поєднанні з фумігацією.
• Моніторинг меж полів для виявлення нових колоній до їх розростання.