Похазія

Похазія (переважно вид Pochazia shantungensis) належить до родини Ріналіди (Ricaniidae), ряд Напівтвердокрилі. Ця комаха візуально нагадує невеликого метелика з крилами, що складені «будиночком» уздовж тіла.

Дорослі особини мають переважно темне забарвлення крил із характерними світлими або напівпрозорими плямами. Загальна довжина тіла імаго зазвичай становить від 10 до 12 міліметрів.

Личинки (німфи) істотно відрізняються від дорослих: вони не мають крил, а на кінці черевця у них розвиваються довгі білі воскові нитки, що нагадують вату або павутину.

Яйця цього шкідника самки відкладають безпосередньо в тканини молодих пагонів під кору, що забезпечує їм надійний захист від зовнішніх погодних умов протягом зими.

Життєвий цикл комахи включає фази яйця, п'ять віків личинок та імаго. Розвиток в умовах помірного клімату зазвичай завершується за один вегетаційний період.

Похазія — це небезпечний поліфаг, здатний живитися соками багатьох видів культурних рослин, що завдає серйозної шкоди садовому та виноградному господарству.

До списку основних «жертв» належать виноградна лоза, плодові дерева, як-от яблуня, груша, персик, а також різноманітні декоративні кущі в паркових зонах.

Шкідник активно висмоктує сік із листків та пагонів, що призводить до загального виснаження рослин, затримки їх росту та зниження імунітету до інших хвороб.

Під час живлення комаха виділяє липку рідину — падь, яка стає поживним середовищем для розвитку сажкових грибків, що перешкоджають процесам фотосинтезу.

При високій чисельності популяції похазії спостерігається значне зниження врожайності та якості плодів, а молоді саджанці можуть навіть загинути через критичне знесилення.

Зимує комаха виключно у фазі яйця, надійно схованого під корою. Відродження личинок відбувається навесні, з настанням стійких температур вище +10...+12°C.

Активний розвиток личинок припадає на кінець травня та червень. У цей період вони концентруються на нижній стороні молодих листків та верхівках пагонів.

Дорослі особини з’являються у другій половині літа. Це час найактивнішого пересування комах по ділянці та інтенсивного живлення перед періодом розмноження.

Друга хвиля активності, що завершується відкладанням яєць, триває з кінця серпня до початку жовтня, залежно від погодних умов конкретного регіону.

Осіннє зниження температури сигналізує про завершення циклу, після чого імаго гинуть, залишаючи на зиму лише нове покоління яєць під корою дерев.

Першим і найбільш помітним знаком зараження є поява білих, пухнастих воскових утворень на листках, які часто плутають із проявами борошнистого червця.

Липкий наліт на поверхні листків («медвяна роса») є очевидним доказом того, що рослина піддається нападу сисних шкідників, включаючи похазію.

Чорний наліт, що покриває листя, — це колонії сажкових грибків, які розвиваються на солодких виділеннях комахи, що значно погіршує декоративність та здоров'я рослини.

На пагонах можна помітити характерні поздовжні тріщини або викривлення кори, що утворюються в місцях відкладання яєць самками шкідника протягом літнього сезону.

В’янення молодих листків, їх скручування та передчасне опадання є наслідком пошкодження тканин шкідником і свідчать про необхідність негайних заходів захисту.

Механічні заходи включають регулярний огляд саду, видалення та спалювання пошкоджених пагонів, у яких зимують яйцекладки похазії, що значно зменшує популяцію.

Догляд за кроною, зокрема правильна обрізка, забезпечує гарну освітленість та вентиляцію, що робить рослини менш привабливими для заселення цикадками.

Застосування біологічних інсектицидів на основі грибів-ентомопатогенів є ефективним способом контролю личинок на ранніх етапах їхнього розвитку в саду.

Хімічні обробки системними інсектицидами проводяться під час масового виходу личинок або появи дорослих особин, відповідно до інструкцій до препаратів.

Використання жовтих клейових пасток дозволяє ефективно моніторити чисельність імаго, що допомагає правильно визначити оптимальний час для застосування захисних засобів.