Опис
Як розпізнати
Плектродера (Plectrodera scalator) — великий жук із родини вусачів (Cerambycidae). Дорослі особини мають характерний вигляд: чорний корпус із білими або кремовими смугами, що нагадує шахівницю.
Довжина тіла імаго становить від 25 до 40 мм. У шкідника довгі вусики, які у самців можуть значно перевищувати довжину тіла, а у самок — майже дорівнюють їй.
Личинки плектродери мають білувате, циліндричне тіло, типове для більшості представників підродини Lamiinae. Вони безногі, з добре розвиненою головою та міцними щелепами для гризіння.
Яйця жука зазвичай відкладаються самками в основі стовбура дерева. Цей процес супроводжується вигризанням кори, що залишає характерні сліди життєдіяльності комахи.
Життєвий цикл плектродери залежно від кліматичних умов може тривати від одного до двох років, причому більшу частину часу комаха проводить у стадії личинки всередині деревини.
Що пошкоджує
Основним об'єктом живлення плектродери є представники роду Тополя (Populus), включаючи тополю дельтовидну та осику. У поодиноких випадках шкідник може переходити на вербу.
Личинки є головними шкідниками, оскільки вони прокладають глибокі ходи в стовбурах та гілках. Це порушує сокорух і послаблює структурну цілісність дерева.
Дорослі жуки живляться корою молодих пагонів та листям дерев-господарів. Хоча шкода від імаго менш значна, ніж від личинок, масове живлення може призвести до деформації молодих дерев.
Сильно пошкоджені дерева стають крихкими і легко ламаються при сильному вітрі. Це становить серйозну небезпеку, особливо якщо дерева ростуть у парках або вздовж доріг.
Вторинним фактором шкідливості є те, що ослаблені дерева стають легкодоступними для патогенних грибів, що прискорює загибель насаджень.
Коли з’являється
Поява дорослих особин відбувається в літній період, найчастіше з червня по серпень. Саме в цей час жуки активно паруваються і відкладають яйця.
Активність імаго припадає на сутінкові та нічні години, проте їх можна зустріти на стовбурах дерев і вдень. Після парування самка обирає підходяще місце в нижній частині стовбура.
Личинки починають свою активну діяльність відразу після виходу з яєць, вгризаючись у кору, а потім поступово переходячи вглиб заболоні та ядра деревини.
Зимівля личинок відбувається всередині деревного стовбура, де вони захищені від низьких температур. Навесні активність личинок відновлюється.
Заляльковування зазвичай відбувається наприкінці весни або на початку літа всередині прокладених ходів, після чого цикл розвитку завершується виходом дорослої комахи назовні.
Ознаки зараження
Основним ознакою зараження є отвори в корі нижньої частини стовбура. Навколо них часто можна помітити купки тирси, що викидається личинками.
При уважному огляді кори біля основи дерева можна побачити невеликі «надрізи» — місця, де самки відкладали яйця. Такі ділянки можуть бути деформовані або мати ознаки некрозу.
Візуальне ослаблення крони, пожовтіння та передчасне опадання листя часто вказують на серйозне пошкодження стовбура личинками.
Наявність самих жуків на стовбурах у літні місяці є прямим доказом присутності популяції. Вони часто залишаються нерухомими, що ускладнює їх виявлення.
- Смуги на корі в місцях прогризання ходів.
- Сліди екскрементів та тирси біля основи стовбура.
- Механічні пошкодження молодих пагонів жуками.
- Поява тріщин на стовбурі в місцях скупчення личинок.
Заходи захисту
Основним методом контролю є агротехнічний підхід: правильний підбір стійких сортів тополь та забезпечення їх оптимальним поливом і живленням.
Механічне видалення сильно пошкоджених дерев необхідне для зниження загальної чисельності популяції шкідника та запобігання зараженню сусідніх екземплярів.
Застосування інсектицидів можливе в період льоту дорослих жуків для запобігання відкладання яєць. Обробку проводять по стовбурах дерев, використовуючи препарати контактної дії.
У розплідниках та молодих насадженнях ефективне використання сіток або захисних оболонок на нижній частині стовбура, які механічно перешкоджають відкладанню яєць самками.
Біологічні методи, такі як залучення птахів-дятлів, можуть знизити популяцію личинок, оскільки дятли є природними ворогами плектродери, витягаючи їх з-під кори.
Систематика
- Латинська назва
- Plectrodera
- Ряд
- Твердокрилі (жуки)
- Родина
- Cerambycidae
- Код EPPO
- PLECSP
Обговорення
Поки немає обговорень — будьте першим.