Плоскотілка видовжена

Плоскотілка видовжена (Platysoma oblongum) належить до родини карапузиків (Histeridae), ряду твердокрилих. Ці жуки мають сплющене тіло, що дозволяє їм вільно пересуватися у вузьких щілинах під корою дерев.

Зовні комаха виглядає як невеликий жук із глянцевими надкрилами, на яких чітко видно поздовжні борозенки. Забарвлення тіла переважно чорне або темно-коричневе, що допомагає маскуватися.

Будова ротового апарату свідчить про хижий спосіб життя. Личинки комахи мають витягнуту форму та м'які покриви, що дозволяє їм легко проникати в ходи інших шкідників.

Імаго дуже рухливі, що допомагає їм швидко заселяти дерева, які вже мають пошкодження від короедів або інших комах.

Розміри дорослих особин досить скромні — лише кілька міліметрів, тому їх помітно переважно під час детального огляду стовбурів з ушкодженою корою.

Комахи оселяються переважно на листяних та хвойних породах, які перебувають у стресовому стані через посуху або інші несприятливі фактори довкілля.

Хоча сам жук є хижаком, він завдає шкоди деревині опосередковано, розширюючи ходи, пророблені первинними шкідниками, що призводить до руйнування камбію.

Присутність плоскотілки полегшує проникнення патогенних грибів та бактерій глибоко у стовбур, що прискорює процес гниття та загибелі дерева.

Найбільше страждають насадження в лісах, парках, а також складована деревина, яка зберігається без належної антисептичної обробки.

Шкодочинність проявляється через погіршення технічних якостей лісоматеріалів та прискорення процесу відмирання ослаблених живих дерев.

Весняна активність розпочинається зі встановленням стабільного тепла, коли жуки виходять із зимових укриттів та розпочинають період пошуку партнерів.

Пік розмноження припадає на кінець весни та початок літа, коли імаго найбільш активні та помітні на поверхні кори або біля вхідних отворів у деревину.

Протягом літа жуки продовжують свій розвиток, ведучи переважно прихований спосіб життя та активно полюючи на інших комах усередині ходів.

З настанням осінніх холодів комахи поступово мігрують у більш захищені ділянки стовбура або в підстилку, готуючись до зимового анабіозу.

Цикл життя тісно пов'язаний з біологією інших комах, тому популяція плоскотілки зазвичай зростає в місцях масового розмноження короїдів.

Визначити наявність шкідника можна за вхідними отворами на корі, навколо яких спостерігається скупчення дрібних жуків.

Характерним ознакою є наявність дрібної тирси та відходів життєдіяльності комах, що висипаються з-під кори при її постукуванні.

При знятті фрагментів кори можна побачити систему ходів, у яких перебувають дорослі жуки або їхні личинки, що часто рухаються досить швидко.

Зміни кольору кори та локальне відмирання камбію свідчать про те, що дерево заселене комплексом шкідників, включаючи плоскотілку.

• Наявність бурового борошна біля основи дерева.
• Поздовжні тріщини на поверхні кори.
• Локальне відшарування кори від стовбура.

Основним методом запобігання поширенню є регулярне проведення санітарних рубок та вчасне видалення уражених дерев з території лісових господарств.

Важливо забезпечити правильні умови зберігання лісоматеріалів, уникаючи їх тривалого контакту з вологим ґрунтом та забезпечуючи доступ повітря.

Використання пасток із феромонами дозволяє ефективно моніторити чисельність популяції та вчасно вживати захисних заходів.

Застосування інсектицидів системної або контактної дії доцільне у випадках захисту цінних паркових насаджень та молодих саджанців.

Біологічний метод включає охорону природних ворогів, зокрема птахів та комах-ентомофагів, які обмежують кількість цих жуків у природі.