Чотириногий кліщ сосни Сабіна

Чотириногий кліщ сосни Сабіна Platyphytoptus sabinianae належить до родини Ерифіїдні кліщі (Eriophyidae), ряду Trombidiformes. Це мікроскопічний організм, що має видовжене червоподібне тіло, пристосоване для життя у вузьких шпаринах тканин рослини.

Ці істоти мають лише дві пари ніг у передній частині тіла, що є їхньою головною діагностичною ознакою. Через надзвичайно малий розмір — менше 0,2 міліметра — їх неможливо побачити без використання потужного мікроскопа або спеціальної оптики.

Біологічний цикл розвитку шкідника тісно пов'язаний з бруньками та хвоєю сосни. Взимку запліднені самки знаходять прихисток у тріщинах кори або під лусочками бруньок, де успішно перечікують несприятливі умови.

Навесні з початком сокоруху кліщі виходять зі своїх схованок і починають інтенсивно живитися соками молодої хвої, після чого приступають до відкладання яєць. За сезон може розвиватися декілька поколінь шкідника.

Поширення кліща в насадженнях відбувається переважно пасивним шляхом — за допомогою вітру, що дозволяє їм швидко заселяти нові території, якщо дерева розташовані близько одне до одного.

Основним господарем цього виду є сосна Сабіна, проте клещ також здатний завдавати шкоди іншим видам сосен у ландшафтних посадках та розплідниках.

Шкідник живиться клітинним соком хвої. Проколюючи епідерміс, він вводить у тканини слину, яка викликає патологічні зміни в клітинах та порушує процеси фотосинтезу.

Пошкодження, як правило, починаються з молодих пагонів. Уражена хвоя поступово втрачає свій природний зелений колір, стаючи блідою, жовтою, а згодом бурою.

При тривалому заселенні спостерігається масова деформація пагонів. Хвоя стає скрученою, коротшою за звичайну, що суттєво знижує декоративну привабливість хвойного дерева.

Значні пошкодження призводять до передчасного опадання хвої, що послаблює дерево та робить його вразливим до інших шкідників та хвороб, зокрема до грибкових інфекцій.

Першим симптомом є нерівномірне знебарвлення хвої. На іголках з'являються світлі плями, які з часом зливаються, охоплюючи всю поверхню хвоїнки.

Можна помітити, що молоді пагони виглядають «хворими» — вони викривлені та мають меншу довжину, ніж на здорових частинах дерева або на сусідніх деревах.

У разі серйозного зараження хвоя стає крихкою та сухою на дотик. Якщо струсити гілку над аркушем білого паперу, можна побачити дуже дрібні рухомі цятки, що підтверджує присутність кліщів.

З часом спостерігається рідіння крони: спочатку обсипається хвоя з наймолодших пагонів, а потім процес поширюється на старші гілки, що може призвести до суховершинності.

• Знебарвлення та пожовтіння хвої.
• Викривлення та деформація молодих пагонів.
• Передчасне опадання хвої.
• Загальне ослаблення дерева.

Найефективнішим методом боротьби є використання акарицидів. Звичайні інсектициди не мають дії на ерифіїдних кліщів, тому слід обирати препарати з відповідною специфікою.

Рекомендується проводити обприскування системними препаратами, які здатні проникати всередину тканин рослини, де й ховаються ці дрібні шкідники.

Важливим етапом є санітарна обрізка. Видалення та спалювання пошкоджених гілок навесні значно зменшує стартову популяцію кліщів перед початком активного вегетаційного сезону.

Профілактичний догляд за деревами, включаючи регулярне підживлення та забезпечення оптимального водного режиму, підвищує природну опірність рослин до шкідника.

Необхідно проводити чергування препаратів з різними діючими речовинами для запобігання виникненню резистентності у популяції кліща, що часто спостерігається при одноманітному захисті.