Плаконотус

Плаконотус (Placonotus) належить до родини плоскотілок (Laemophloeidae), що входять до ряду твердокрилих (Coleoptera). Це дрібні жуки з дуже сплющеним тілом, що дає їм змогу переховуватися у найменших щілинах обладнання та конструкцій сховищ.

Дорослі комахи зазвичай мають коричневий або червонувато-бурий колір. Їхня будова тіла ідеально пристосована для життя в умовах, де потрібно постійно проникати всередину зернівок або між щільно притиснуті конструкційні матеріали складу.

Цей шкідник переважно живиться продуктами переробки зерна, борошном, крупами та насінням олійних культур. Він часто виступає як вторинний шкідник, пошкоджуючи зерно, яке вже було травмоване іншими комахами або грибком.

Особливо великої шкоди плаконотус завдає, коли вологість зерна перевищує норму. У таких умовах темпи розмноження популяції значно зростають, що призводить до швидкого псування великих обсягів продукції та значних економічних втрат для господарства.

У критих опалювальних приміщеннях шкідник розвивається безперервно протягом усього року. Найбільш інтенсивний розвиток спостерігається при температурі повітря від +22 до +28 градусів, що відповідає клімату більшості складських комплексів.

Навесні, з підвищенням зовнішніх температур, активність комах різко зростає. У цей період вони розселяються по нових ділянках складу, займаючи свіжі партії зерна, які були закладені на зберігання після зими.

Визначити наявність плаконотуса можна за появою борошнистого пилу та залишків життєдіяльності на поверхні зернової насипу. Зерно стає більш крихким, втрачає свою вагу, а також змінює колір через розвиток плісняви, що супроводжує діяльність жуків.

Характерною ознакою є локальне самозігрівання зерна. Якщо в шарі продукції спостерігається підвищення температури без видимих причин, це часто свідчить про наявність великої колонії шкідників, які активно живляться та розмножуються.

Основна стратегія боротьби полягає у суворому дотриманні фітосанітарного режиму на об'єктах зберігання. Необхідно проводити вологе та аерозольне знезараження порожніх складів перед прийомом нового врожаю для знищення прихованих особин.

Важливим заходом є регулярний моніторинг температури та вологості зернової маси. Якщо зараження вже відбулося, застосовують фумігацію за допомогою таблетованих препаратів, а також охолодження зерна до температур, що зупиняють розвиток шкідника.