Лубоїд сосновий Мюррея

Лубоїд сосновий Мюррея (Pityophthorus murrayanae) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Це дрібний жук, розмір якого становить близько 2–3 міліметрів.

Комаха має циліндричне тіло, пофарбоване у темно-бурі або майже чорні кольори. Поверхня надкрил вкрита дрібними пунктирними крапками та волосками, що характерно для даного роду.

Личинки цього виду безногі, мають біле забарвлення з вираженою коричневою головою. Вони харчуються внутрішніми тканинами кори, прокладаючи в них розгалужені ходи.

Лялечки розвиваються у спеціальних колисочках під корою, після чого дорослі жуки прогризають вихідні отвори для вильоту назовні.

Точна ідентифікація виду потребує детального вивчення морфологічних ознак передньоспинки, оскільки в природі існує багато споріднених видів короїдів.

Основним господарем для цього шкідника виступає сосна (Pinus), зокрема сосна скручена широкохвойна, яка часто страждає від навали комах.

Жуки зазвичай колонізують ослаблені дерева, проте при виникненні спалахів масового розмноження вони можуть атакувати навіть здорові сосни.

Комахи пошкоджують переважно молоді пагони та гілки, прогризаючи ходи в лубі та камбії, що веде до переривання потоку поживних речовин.

Внаслідок пошкоджень дерево поступово втрачає життєві сили, гілки починають всихати, а крона поступово жовтіє та рідшає.

Діяльність лубоїда часто супроводжується інфікуванням деревини грибковими збудниками, що прискорює загибель уражених частин дерева.

Період активності імаго припадає на теплу пору року, найчастіше на кінець весни та літні місяці, коли температури сприяють розмноженню.

Зимують шкідники на стадії личинки або дорослого жука, ховаючись під корою кормового дерева, де вони захищені від низьких зимових температур.

Кліматичні умови суттєво впливають на швидкість розвитку поколінь, при цьому тепла весна пришвидшує початок льоту шкідника.

У регіонах з тривалим теплим сезоном можливий розвиток декількох генерацій протягом одного року, що створює велику загрозу для лісових масивів.

Моніторинг чисельності комах проводять залежно від температурних показників, що накопичуються в ґрунті та повітрі протягом вегетації.

Візуальними ознаками заселення є дрібні вихідні отвори на поверхні кори, які нагадують сліди від наколів голкою або цвяхом.

Часто спостерігається виділення смоли в місцях проникнення жуків, що свідчить про реакцію дерева на атаку та намагання «залити» ходи комахи.

Зміна кольору хвої на окремих гілках із зеленого на жовтий або червоно-бурий є надійним показником того, що гілка відмирає через пошкодження лубоїдом.

При знятті кори стають помітними ходи шкідників, які можуть мати складну конфігурацію та заповнені буровою мукою.

• Пожовтіння хвої на кінчиках пагонів.
• Наявність смоляних крапель на стовбурах.
• Дрібні отвори на поверхні кори.
• Відшарування кори на пошкоджених ділянках.
• Осипання хвої при легкому струшуванні гілок.

Основним заходом боротьби є вчасне виявлення та видалення заселених дерев у рамках проведення санітарних рубок лісу.

Важливо не залишати в лісі порубкові залишки, які слугують ідеальним середовищем для розмноження нових поколінь шкідників.

Застосування феромонних пасток дає змогу контролювати чисельність популяції та мінімізувати поширення комах на великі площі.

Для захисту цінних екземплярів або декоративних посадок рекомендується обробка інсектицидними препаратами системної дії.

Профілактика включає догляд за насадженнями, спрямований на підвищення імунітету дерев, що робить їх менш привабливими для колонізації.