Сосновий гравер звичайний

Сосновий гравер звичайний (Pityogenes calcaratus) належить до ряду твердокрилих та родини довгоносиків (підродина короїди). Це невеликий жук, тіло якого сягає 2–3 мм у довжину.

Тіло жука циліндричне, бурого забарвлення, вкрите дрібними волосками. У самців на вершині надкрил розташовані характерні зубці, за допомогою яких вони очищують ходи.

Личинки шкідника мають білий колір, безногі, з коричневою головою, розвиваються в тканинах під корою, прокладаючи власну систему ходів.

Лялечки зазвичай знаходяться в спеціальних "колисочках", які вигризають личинки перед перетворенням на дорослу особину.

Цей вид характеризується високою спеціалізацією та здатністю швидко заселяти ослаблені дерева, що робить його небезпечним для молодих соснових лісів.

Цей шкідник переважно вражає сосну, однак може пошкоджувати й інші хвойні породи. Найбільшої шкоди він завдає молодим деревам та тонкокорим частинам дорослих рослин.

Жуки заселяють дерева, що постраждали від посухи, механічних пошкоджень, пожеж або були ослаблені іншими чинниками навколишнього середовища.

Масове розмноження гравера призводить до швидкого всихання цілих груп дерев у насадженнях, що завдає суттєвих збитків лісовому господарству.

Діяльність жука полегшує проникнення грибкових інфекцій та інших вторинних патогенів, що значно прискорює загибель дерева.

Шкідливість гравера полягає у зниженні біологічної стійкості лісових культур та зменшенні якісних показників деревини.

Період активного льоту імаго припадає на весняні місяці, зазвичай з травня по червень, коли температура повітря стабілізується.

Першими на кормові об'єкти прибувають самці, які створюють маточні камери, після чого до них приєднуються самки для розмноження.

Протягом вегетаційного сезону гравер може розвиватися у декількох поколіннях, що залежить від температурного режиму конкретного регіону.

Друге покоління жуків найчастіше з'являється ближче до кінця літа, що продовжує період пошкодження дерев протягом усього теплого сезону.

Зимують жуки в стадії імаго, зазвичай під корою заселених ними дерев або в лісовій підстилці, де вони захищені від низьких температур.

Найбільш помітною ознакою ураження є "бурове борошно" — дрібні тирсові залишки кори, які накопичуються навколо вхідних отворів на стовбурі.

Під корою можна побачити характерну систему ходів у формі зірочки, де центральна маточна камера оточена розгалуженими личинковими ходами.

Хвоя на заселених деревах починає змінювати колір із зеленого на жовтий, а згодом на іржаво-червоний, що є симптомом відмирання провідних тканин.

На стовбурі інколи виступають смоляні краплі, але при сильному ураженні дерево втрачає здатність до виділення смоли (так звана "смоляна хвороба").

Виявлення самих жуків, личинок або слідів їхньої життєдіяльності під знятим шаром кори є остаточним підтвердженням наявності шкідника.

Найефективнішою стратегією є профілактика, яка включає регулярне санітарне очищення лісу від пошкоджених та сухостійних дерев.

Важливо вчасно вивозити лісоматеріали з місць рубок, щоб запобігти заселенню свіжої деревини шкідниками, які швидко розмножуються в залишках.

Використання ловчих дерев дозволяє зібрати основну частину популяції шкідника та знищити її разом із заселеною корою до вильоту молодих жуків.

Хімічні методи боротьби застосовуються у крайніх випадках або в декоративних розплідниках шляхом обробки стовбурів інсектицидами в період льоту.

• Санітарна вибіркова рубка заселених дерев.
• Окорювання колод та знищення відходів.
• Моніторинг за допомогою феромонних пасток.