Довгоносик Шварца

Довгоносик Шварца (Pissodes schwarzi) — це жук із родини довгоносиків (Curculionidae), що належить до ряду твердокрилих (Coleoptera). Дорослі особини мають витягнуту головотрубку, що є типовою ознакою для представників цієї родини.

Тіло жука зазвичай темно-коричневого кольору, часто з дрібними світлими плямами на надкриллях, які допомагають комасі маскуватися на корі дерев.

Личинки вредителя безногі, білого кольору, з помітною жовтуватою головою. Вони розвиваються в підкоровому шарі, де прогризають живильні ходи.

Лялечки формуються в спеціальних колибочках у заболоні, що є критичною стадією розвитку перед виходом імаго.

Розміри дорослої комахи складають від 5 до 8 міліметрів, що робить її досить важкою для візуального виявлення без ретельного огляду стовбура.

Основними об'єктами живлення цього шкідника є представники хвойних порід, зокрема сосна та ялина в лісових та промислових насадженнях.

Він завдає значної шкоди як молодим саджанцям у розплідниках, так і деревам середнього віку, особливо тим, що перебувають у пригніченому стані.

Личинки, живлячись камбієм, порушують провідну систему дерева, що блокує надходження поживних речовин від коренів до крони.

Дорослі жуки пошкоджують кору молодих пагонів, вигризаючи невеликі заглиблення, що призводить до деформації та уповільнення росту дерева.

Сильні пошкодження нерідко спричиняють передчасне відмирання окремих частин крони або повну загибель усієї рослини.

Навесні, з підвищенням температури повітря, жуки виходять із місць перезимівлі та починають активний період живлення та пошуку партнерів для розмноження.

Період масового льоту та відкладання яєць припадає на травень-червень, що збігається з початком активного сокоруху у хвойних дерев.

Розвиток одного покоління зазвичай триває близько року, причому личинки можуть залишатися під корою протягом тривалого часу.

Зимують переважно імаго під корою старих пеньків або в підстилці, де вони захищені від негативного впливу низьких температур.

Наприкінці літа з'являється молоде покоління, яке потребує додаткового живлення перед настанням холодів і початком зимового спокою.

Найпершою ознакою присутності шкідника на дереві є поява численних дрібних крапель смоли (живиці) на стовбурі, які є реакцією дерева на пошкодження.

При знятті фрагмента кори можна побачити численні личинкові ходи, які мають складний, заплутаний вигляд, що свідчить про інтенсивне живлення.

Зовнішній вигляд дерева поступово погіршується: хвоя починає жовтіти, стає сухою та ламкою, що свідчить про загибель провідних тканин.

• Смоляні краплі на поверхні стовбура.
• Висихання окремих частин або всієї крони.
• Скупчення бурової муки в щілинах кори.
• Зміна кольору хвої з темно-зеленого на жовтуватий.
• Наявність отворів на поверхні кори після вильоту жуків.

Уражені дерева стають надзвичайно вразливими до вторинних інфекцій та інших комах-шкідників, що остаточно виснажує рослину.

Головним заходом є проведення систематичного лісопатологічного моніторингу та своєчасне вилучення заселених шкідником дерев із лісового масиву.

Використання інсектицидних препаратів під час весняного льоту жуків дозволяє суттєво знизити чисельність популяції в молодих насадженнях.

Важливо підтримувати загальну санітарну культуру лісу, уникаючи накопичення залишків деревини, які можуть стати місцем розмноження шкідника.

Сприяння розвитку природних ворогів, зокрема паразитичних комах, допомагає стримувати спалахи розмноження довгоносика без застосування хімікатів.

Застосування феромонних пасток дозволяє контролювати чисельність жуків та вчасно реагувати на виникнення нових вогнищ зараження.