Пімпл короткорогий

Пімпл короткорогий (Pimpla brevicornis) належить до ряду Перетинчастокрилі, родини Іхневмоніди. Це невеликий за розміром наїзник, який відіграє неоднозначну роль в агроценозах.

Зовнішній вигляд імаго характеризується струнким тілом та наявністю спеціалізованого яйцекладу у самок, що дозволяє їм проникати крізь тканини рослин.

Виявлення цього виду вимагає високої кваліфікації, оскільки морфологічно він близький до багатьох інших корисних видів наїзників.

Самки володіють надзвичайно розвиненими сенсорами, що дозволяють відчувати рух личинок шкідників навіть глибоко всередині стебел.

Він часто сприймається як вторинний паразит, що може суттєво впливати на видовий склад комах на полі.

Основним об'єктом живлення для личинок Pimpla brevicornis є гусениці чешуекрилих, зокрема ті, що пошкоджують стебла зернових та технічних культур.

Шкідливість проявляється у зменшенні популяцій інших корисних ентомофагів, що призводить до неконтрольованого розмноження основних шкідників посівів.

Пошкодження рослин наїзниками під час відкладання яєць може призводити до появи некрозів на місці проколу тканин.

Рослини, уражені личинками гусениць, на яких паразитує пімпл, частіше страждають від вторинних грибкових захворювань.

Економічний поріг шкодочинності зазвичай розраховується через облік щільності господарів, на яких паразитує цей вид.

Літ наїзників починається в травні і триває протягом всього вегетаційного періоду, поки є доступні личинки господарів.

Розвиток одного покоління залежить від погодних умов, особливо від суми активних температур протягом весни та літа.

Зимують особини переважно в стадії кокона, схованого в пошкоджених стеблах бур'янів або стерні сільськогосподарських культур.

Активність наїзників значно зростає у теплу та вологу погоду, коли гусениці найбільш активні та вразливі для паразитування.

До кінця літа можливий розвиток кількох генерацій, що дозволяє чисельності популяції суттєво зростати до осені.

Заходи захисту повинні бути спрямовані на збереження природних регуляторів численності комах-шкідників на полі.

Рекомендується впровадження сівозмін, що переривають цикл розвитку основних видів гусениць, на яких живе паразит.

Мінімальне використання інсектицидів дозволяє підтримувати чисельність наїзників, які допомагають боротися зі шкідниками.

Знищення рослинних решток після збирання врожаю допомагає зменшити кількість зимуючих лялечок наїзника.

Моніторинг з використанням пасток допоможе вчасно визначити необхідність обробок та їх безпечність для корисних видів.