Піла

Рід Pila належить до родини Ampullariidae, ряду Architaenioglossa. Ці прісноводні черевоногі молюски відомі своєю здатністю завдавати значної шкоди сільськогосподарським угіддям у регіонах з вологим кліматом.

Доросла особина має масивну черепашку, яка забезпечує захист від зовнішніх умов. Наявність оперкулюма дозволяє молюску виживати в несприятливих умовах, у тому числі під час пересихання водойм.

Найбільшої шкоди цей шкідник завдає посівам рису. Моллюски активно поїдають ніжні молоді пагони, що призводить до випадання рослин та значного зниження врожайності.

Крім рисових плантацій, Pila може завдавати шкоди водним овочевим культурам та декоративним рослинам, що ростуть у водному середовищі, об'їдаючи їхню вегетативну частину.

Активізація шкідника припадає на період підготовки чеків та висадки розсади рису, коли рівень води досягає оптимальних для життєдіяльності молюсків значень.

Період їхньої активності триває протягом усього вологого сезону. З настанням сухого періоду вони переходять у стан анабіозу, ховаючись у ґрунті до наступного підтоплення.

Характерною ознакою пошкоджень є зрізані біля основи стебла рослин, які згодом гинуть або значно відстають у рості від здорових екземплярів.

Яскраво-рожеві кладки яєць, які молюски прикріплюють до стебел рису або будь-яких предметів, що виступають над водою, є головним індикатором присутності шкідника на полі.

Боротьба з молюсками включає комплексні підходи, зокрема створення бар'єрів на шляху руху води з каналів, що обмежує розселення особин.

Важливим є дотримання режиму осушення полів у певні фази розвитку, що створює несприятливі умови для розмноження шкідника та знижує його чисельність.

Хімічний метод захисту передбачає використання спеціальних моллюскоцидів, проте їх застосування обмежене через високу екологічну токсичність для риб та інших мешканців водойм.

Ефективним біологічним заходом є вирощування качок на рисових чеках, які поїдають молодих молюсків, забезпечуючи природний контроль популяції.