Філлогнатус

Філлогнатус (Phyllognathus excavatus) — це жук із родини Пластинчастовусі, що належить до підродини Дупляки. Це комаха з нічним способом життя.

Дорослі особини мають темно-коричневе або чорне забарвлення, тіло масивне, довжиною до 25 мм. Самці відрізняються наявністю невеликого рогоподібного виросту на голові.

Личинки філлогнатуса є типовими мешканцями ґрунту: вони товсті, білі, зігнуті у формі літери С, з добре розвиненою головою та ногами.

Цей вид часто плутають з іншими хрущами через схожий спосіб життя та розвиток личинок у гумусовому шарі ґрунту.

Біологія виду передбачає тривалий розвиток личинок під землею, що робить їх важкодоступними для багатьох засобів боротьби.

Шкоду завдають переважно личинки, які активно харчуються корінням багатьох сільськогосподарських та декоративних культур.

При значній чисельності личинки здатні знищити підземну частину рослини, що спричиняє її швидке в'янення та подальшу загибель.

Найбільше страждають молоді рослини, чия коренева система не має достатньої маси для регенерації після механічних пошкоджень.

Вредитель активно заселяє ґрунти, багаті на неперепрілу органіку, що робить його частим гостем на ділянках із внесеним свіжим гноєм.

Ушкодження кореневої шийки призводить до порушення водного та мінерального живлення, що знижує загальну продуктивність агроценозу.

Літ імаго припадає на літній період, коли жуки активно заселяють ділянки для відкладання яєць у вологий та багатий на поживні речовини ґрунт.

Цикл розвитку личинки триває від одного до двох років, протягом яких вони постійно перебувають у ґрунті та живляться корінням.

Найбільша активність личинок у верхніх шарах ґрунту спостерігається протягом вегетаційного сезону, коли температура ґрунту є оптимальною.

Окуклення відбувається у спеціальних земляних колисочках, які личинки будують у ґрунті перед трансформацією в імаго.

Масова поява жуків часто збігається з теплими вечорами, коли вони можуть мігрувати на великі відстані у пошуках місць для розмноження.

Основний візуальний ознака — раптове в'янення або пожовтіння листя рослин, що сталося в дуже короткі терміни без видимих поразок наземної частини.

Якщо потягнути за рослину, вона легко виймається з ґрунту, оскільки її коріння було перегризено личинками філлогнатуса.

Наявність у ґрунті під ураженою рослиною характерних білих личинок є 100% підтвердженням присутності цього шкідника на ділянці.

Наявність жуків, що летять на світло ліхтарів у вечірній час, сигналізує про початок сезону розмноження та можливу загрозу майбутнім посівам.

Нерівномірність розвитку посівів на полі часто свідчить про наявність вогнищ поширення личинок у ґрунті.

Агротехнічний контроль полягає у відмові від внесення неперепрілого гною безпосередньо перед посівом, оскільки це приваблює самок.

Глибока обробка ґрунту в міжряддях та глибока оранка дозволяють механічно знищити значну частину личинок у ґрунті.

Використання біологічних інсектицидів на основі грибів (Beauveria bassiana) або ентомопатогенних нематод є ефективною альтернативою хімічним методам.

При високій щільності популяції застосовують ґрунтові інсектициди, які вносять у рядок під час посіву чи висадки розсади.

• Чергування культур у сівозміні.
• Застосування сидератів, що відлякують шкідника.
• Регулярний контроль стану кореневої системи.