Лубоїд туєвий

Лубоїд туєвий (Phloeosinus canadensis) — невеликий жук родини довгоносиків, що належить до підродини короїдів. Доросла особина сягає 2–3 мм у довжину і має темно-буре забарвлення.

Личинки цього шкідника живуть під корою, прогризаючи складні ходи, що порушує живлення рослини. Вони не мають ніг і вирізняються білим кольором тіла з темною головою.

Біологія виду тісно пов'язана з хвойними породами, зокрема з родиною кипарисових. Шкідник віддає перевагу ослабленим або травмованим деревам, але може атакувати й здорові рослини.

Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Дорослі жуки після зимівлі розпочинають активне живлення, що є найбільш руйнівним етапом для культури.

Комаха має здатність до швидкого розмноження за сприятливих погодних умов, тому важливо вчасно проводити діагностику саду навесні та влітку.

Головними об'єктами ураження є туя, ялівець, кипарисовик та інші декоративні хвойні рослини, що часто використовуються в ландшафтному дизайні.

Жуки пошкоджують дерево двома способами: прогризаючи ходи під корою та виїдаючи тканини в основі молодих пагонів, що призводить до їхнього засихання.

Через руйнування камбію дерево втрачає здатність транспортувати поживні речовини, що в кінцевому підсумку призводить до загибелі окремих гілок або всього дерева.

Зовнішній вигляд рослини значно погіршується: хвоя жовтіє, пагони деформуються, а взимку або під час сильного вітру пошкоджені гілки легко обламуються.

При масовому заселенні дерево стає критично вразливим до інших інфекцій, оскільки ходи шкідника є відкритими воротами для спор грибків та бактерій.

Період активності починається навесні, коли температура повітря досягає позначки, достатньої для пробудження комах після зимівлі.

Масовий літ жуків спостерігається з травня по червень, коли дорослі особини шукають нові місця для харчування та відкладання яєць.

У літній період личинки активно розвиваються під корою, збільшуючи протяжність своїх ходів і завдаючи деревові все більшої шкоди.

Восени частина популяції переходить у стадію імаго, готуючись до зимування в товщі деревини або під корою в прикореневій частині.

Зимують комахи найчастіше всередині пошкоджених гілок, що захищає їх від різких перепадів температур та морозів.

Першою ознакою є поява невеликих отворів на стовбурі або гілках, які часто оточені крапельками смоли, що виділяється деревом у відповідь на пошкодження.

• Різке всихання верхівок молодих пагонів навесні та влітку.
• Поява бурого пилу на корі або в основі дерева.
• Зміна кольору хвої з яскраво-зеленого на жовтий або бурий.
• Наявність ходів під корою при знятті її верхнього шару в місцях пошкодження.
• Зламування гілок у місцях, де жуки прогризли основу пагона.

Найкращим захистом є агротехнічний контроль: забезпечення належного поливу, підживлення та регулярне оглядання рослин на предмет наявності шкідника.

Санітарна обрізка є обов'язковою: усі засохлі, пожовклі або пошкоджені гілки слід негайно видалити та утилізувати (спалити), не залишаючи їх на ділянці.

У період літа жуків можна застосовувати інсектициди системної дії, які проникають у тканини рослини та вбивають комах під час живлення.

Слід уникати перезволоження або пересушування ґрунту під туями, оскільки стрес рослини робить її надзвичайно привабливою для шкідників.

Якщо зараження стало масовим і дерево сильно пошкоджене, його краще видалити повністю, щоб запобігти зараженню сусідніх здорових хвойних культур.