Сінокісець звичайний

Сінокісець звичайний (Phalangium opilio) — це павукоподібна істота з ряду Opiliones (сінокосці). Візуально його легко впізнати за дуже довгими тонкими ногами, які значно перевищують розміри самого тіла.

Тіло сінокосця має овальну форму, головогруди та черевце з'єднані між собою широкою основою, без характерної для павуків «талії». Вони не мають павутинних залоз і не будують сіток.

Забарвлення дорослих особин варіюється від світло-коричневого до майже чорного з візерунками. Вони ведуть переважно нічний спосіб життя, ховаючись вдень у затінених місцях.

Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць самками у ґрунт, де вони проходять стадію діапаузи в зимовий період до настання весняного потепління.

Личинки, що вилуплюються, за зовнішнім виглядом схожі на імаго, але меншого розміру, і потребують декількох линьок для досягнення статевої зрілості.

Сінокісець не класифікується як основний шкідник сільськогосподарських культур, оскільки його раціон переважно складається з дрібних безхребетних тварин.

Будучи хижаком, він полює на попелиць, клопів та інших дрібних комах, що робить його важливою ланкою біологічної регуляції чисельності шкідників у саду.

Шкода від сінокосців є опосередкованою: вони можуть харчуватися соковитими тканинами рослин у періоди дефіциту білкової їжі або пошкоджувати стиглі плоди.

У разі пошкодження цілісності шкірки плодів, сінокосці можуть сприяти проникненню патогенних грибків, що призводить до швидкого псування врожаю.

Економічне значення сінокосця мінімальне, проте їх масова поява на складах або в теплицях може викликати занепокоєння у персоналу.

Заходи боротьби проти сінокосців зазвичай не потрібні, оскільки користь від них як від хижаків переважає потенційну шкоду, яку вони можуть завдати.

Якщо виникла потреба зменшити чисельність, достатньо покращити агротехнічний стан ділянки: прибрати старі дошки, сміття та рослинні рештки, де ховаються особини.

Регулярний моніторинг стану посівів дозволяє вчасно виявити підвищену активність і вжити профілактичних заходів без застосування токсичних пестицидів.

Використання біологічних препаратів для боротьби з іншими шкідниками зазвичай не шкодить сінокосцям, що дозволяє зберігати природний баланс у системі захисту.

• Санітарна очистка території
• Усунення вологих укриттів
• Ручний збір при локальних скупченнях
• Збереження ентомофагів