Ушастий баклан

Ушастий баклан (Phalacrocorax auritus) належить до ряду Сулоподібні, родини Бакланові. Це великий птах, що веде напівводний спосіб життя і має характерний зовнішній вигляд.

Тіло вкрите темним пір'ям, біля основи дзьоба помітний яскравий жовтий шкіряний мішок. У період розмноження на голові можуть з'являтися невеликі «вушка» з пір'я.

Птахи збираються у великі колонії, які часто розташовуються поблизу рибних господарств, що робить їх серйозним фактором ризику для агропідприємств.

Завдяки вмінню ефективно пірнати, баклани стають домінуючими хижаками у водоймах, де вони оселяються, повністю витісняючи або знищуючи місцеву іхтіофауну.

Їхній послід містить високу концентрацію кислот і азоту, що призводить до хімічного опіку рослинності в радіусі дії колонії.

Головна шкода полягає у винищуванні риби, що вирощується у ставках, включаючи цінні види та молодняк, який готується до зариблення.

Хімічний вплив посліду призводить до загибелі дерев у лісосмугах, що захищають сільськогосподарські поля, відкриваючи шлях для вітрової ерозії ґрунту.

Забруднення водойм продуктами життєдіяльності провокує масове цвітіння водоростей, що погіршує якість води для технічних потреб агропромислового комплексу.

Наявність великих колоній поблизу полів з технічними культурами призводить до пошкодження стебел рослин, які птахи використовують для будівництва гнізд.

Пряма шкода від поїдання риби може сягати значних відсотків від загального обсягу продукції, що ставить під загрозу рентабельність рибних господарств.

Активність птахів починається ранньою весною, коли вони повертаються з місць зимівлі та розпочинають період будівництва гнізд.

Протягом літа, під час вигодовування пташенят, потреба у кормі стає максимальною, що спричиняє безперервні вильоти до місць вилову риби.

Восени спостерігається концентрація бакланів біля великих водойм перед відльотом, що є критичним моментом для захисту рибопосадкового матеріалу.

У теплих регіонах птахи можуть залишатися на зиму, продовжуючи завдавати шкоди господарствам у холодну пору року.

Циклічність їхньої присутності збігається з періодами активного росту водних біоресурсів, що вимагає вжиття захисних заходів протягом усього сезону.

Ознакою присутності є наявність білих плям посліду на деревах та прибережних спорудах, що з часом стають безплідними та сухими.

Характерний шум та крики колонії, особливо в ранкові та вечірні години, чітко вказують на близьке розташування місць їхнього гніздування.

Зникнення риби у ставках при відсутності інших факторів захворювання є основним сигналом для перевірки водойми на присутність великої кількості бакланів.

Наявність великих залишків риб'ячої луски та кісток на березі є непрямим підтвердженням того, що баклани використовують цей берег як місце відпочинку.

Специфічний запах розкладання органіки біля водойми сигналізує про високу концентрацію птахів та їхнього посліду в екосистемі.

Застосування візуальних та звукових відлякувачів, включаючи системи зі змінною частотою звуку, допомагає запобігти звиканню птахів до присутності людини.

Використання захисних сіток над відкритими басейнами та маточними ставками є найбільш ефективним способом фізичного перешкоджання доступу птахів.

Створення несприятливих умов для гніздування, зокрема видалення старих дерев, що межують з водоймами, змушує колонію мігрувати в інші місця.

Моніторинг чисельності та вчасне застосування дозволених методів регулювання допомагає зменшити негативний вплив на рибогосподарські об'єкти.

• Встановлення опудал хижих птахів;
• Регулярна обрізка крон дерев;
• Використання біоакустичних систем;
• Своєчасне технічне обслуговування захисних споруд.