Кукурудзяна цикадка

Кукурудзяна цикадка Peregrinus maidis належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини дельфацид (Delphacidae). Це невелика комаха розміром близько 3–4 мм, що має високу стрибучість.

Дорослі особини представлені двома формами: макроптерною з добре розвиненими крилами для міграції та брахіптерною з короткими крилами, які пересуваються переважно в межах однієї ділянки.

Колір дорослих цикадок варіюється від жовтуватого до темно-бурого, що дозволяє їм добре маскуватися на фоні стебел кукурудзи.

Яйця комах розміщуються самками безпосередньо всередині тканин листка, зазвичай уздовж жилок, що захищає їх від прямого впливу несприятливих погодних умов.

Личинки, або німфи, за зовнішнім виглядом подібні до імаго, але вони не мають крил і проходять у своєму розвитку п'ять вікових стадій до перетворення на дорослу особину.

Основним господарем є кукурудза, хоча шкідник здатний уражати сорго та низку диких злакових трав, які виступають резервуаром для його поширення.

Найбільша шкода полягає у тому, що цикадка є переносником фітопатогенних вірусів, які викликають системні захворювання, що не піддаються лікуванню.

Фізичне пошкодження рослин відбувається через висмоктування соків, що призводить до загального виснаження та зниження інтенсивності фотосинтезу.

На місцях живлення утворюються хлоротичні плями та деформації, які стають «воротами» для вторинних інфекцій, що значно знижує врожайність зерна.

При масовому заселенні рослини можуть відставати у рості, мати покручені листки та недорозвинені качани, що робить їх економічно непридатними для збору.

Активність шкідника залежить від температурних показників: для оптимального розмноження цикадці необхідні помірно теплі та вологі умови.

Цикли розвитку одного покоління можуть тривати менше місяця, що дозволяє виду формувати декілька поколінь за один вегетаційний сезон.

Найбільш небезпечною є міграція крилатих особин на молоді посіви кукурудзи, що зазвичай відбувається у фазі 3–6 листків у рослини.

В умовах посухи комахи часто переміщуються з диких злаків на зрошувані площі, де вони знаходять сприятливіші умови для харчування та відкладання яєць.

Зимівля відбувається у стадії імаго на бур'янах або в прихованих місцях, де температура повітря не опускається до критично низьких значень.

Первинні ознаки пошкодження проявляються у вигляді дрібних світлих цяток на поверхні листкової пластинки, які свідчать про живлення комахи.

Характерною ознакою є поява липких виділень (медвяної роси), на яких згодом розвивається грибок, що надає листю чорного або брудного забарвлення.

Рослини, уражені вірусами, які переносить цикадка, виглядають хворобливими: листя скручується, змінює колір на жовтий або червонуватий.

• Поява «медвяної роси» на листках.
• Укорочення міжвузлів та карликовість.
• Пожовтіння країв листків.

При візуальному огляді воронки молодого листка можна помітити самих комах, які швидко ховаються при спробі їх потривожити.

Головним заходом контролю є дотримання агротехнічних вимог, серед яких ключовим є знищення бур'янів, що є резерваторами вірусів та самих цикадок.

Впровадження у виробництво стійких або толерантних гібридів кукурудзи суттєво зменшує ризики великих економічних втрат у регіонах поширення.

Обробка насіння системними інсектицидами забезпечує надійний захист проростків від раннього заселення шкідниками протягом перших тижнів життя.

Необхідно уникати змішування строків посіву на близьких відстанях, оскільки це сприяє постійній міграції шкідника з полів у різному стані розвитку.

Моніторинг чисельності комах за допомогою жовтих клейових пасток дозволяє своєчасно виявити початок льоту та провести захисні заходи інсектицидами.