Кукурудзяний цикадовий клоп

Кукурудзяний цикадовий клоп (Peregrinus maidis) належить до родини Delphacidae, ряду Hemiptera. Комаха має невеликі розміри та здатна існувати у двох морфологічних формах: довгокрилій та короткокрилій.

Дорослі особини зазвичай досягають довжини 3–4 мм. Їхнє забарвлення варіюється від світло-жовтого до коричневого з характерними темними плямами на крилах, які щільно складені вздовж тіла.

Личинки (німфи) зовнішньо нагадують дорослих особин, але значно менші за розміром і не мають розвинених крил. Вони проходять кілька стадій розвитку, поступово збільшуючись.

Цей вид надає перевагу прихованим місцям, часто ховаючись у пазухах листків, всередині скрученого молодого листя або в обгортках качанів кукурудзи, що ускладнює їх виявлення.

Комаха володіє високою рухливістю і здатна швидко перелітати з однієї рослини на іншу при виникненні загрози, що є характерною ознакою більшості представників родини свинушок.

Основними кормовими рослинами для цього шкідника є кукурудза (Zea mays). Меншою мірою він може пошкоджувати сорго, цукрову тростину та деякі види дикорослих злакових трав.

Шкоду завдають як дорослі особини, так і личинки, які живляться соком рослини, проколюючи епідерміс листків та стебел своїм колючо-сисним ротовим апаратом.

Найбільшу небезпеку становить передача вірусних захворювань, зокрема вірусу мозаїки кукурудзи (Maize mosaic virus) та вірусу хлоротичної карликовості, які переносять ці комахи.

В результаті живлення рослини втрачають тургор, уповільнюють темпи росту та розвитку, що призводить до значних втрат врожайності на ранніх етапах вегетації.

Масове скупчення шкідників у пазухах листків призводить до утворення так званої «медяної роси» (екскрементів), на якій розвиваються сажисті грибки, що перешкоджають фотосинтезу.

Популяція шкідника активно розвивається в умовах теплого та вологого клімату. Ідеальна температура для розмноження становить від +25 до +30 градусів за Цельсієм.

Цикл розвитку від яйця до імаго займає близько 20–25 днів у сприятливих умовах, що дозволяє комасі давати кілька поколінь за один вегетаційний період.

В умовах тропіків та субтропіків розмноження відбувається цілорічно, проте піки чисельності часто припадають на періоди активного росту кукурудзи та достатнього зволоження.

Перезимівля відбувається на залишках кормових злакових рослин або у захищених місцях, де зберігаються сприятливі температурні умови.

Поширення шкідника по полю відбувається вітром та шляхом активних перельотів, особливо у фазі формування перших листків кукурудзи.

Першою ознакою зараження є поява жовтих або некротичних плям на листках у місцях проколів, зроблених комахами.

Спостерігається деформація молодих листків, які починають скручуватися або набувають нехарактерної форми, а сама рослина стає карликовою.

Наявність липкого нальоту на поверхні листків та присутність сажистого грибка (чорного нальоту) свідчать про активність колоній сисних комах.

При огляді пазух листків можна виявити скупчення комах, які швидко розбігаються при дотику до рослини.

• Пожовтіння країв листків.
• Затримка викидання волоті.
• В'янення окремих ділянок посіву.

Найважливішим агротехнічним методом є знищення бур'янів родини злакових, які служать резерваторами шкідника та вірусів у міжсезоння.

Рекомендується дотримання просторової ізоляції між новими посівами та старими ділянками кукурудзи для обмеження міграції комах.

Використання насіння, обробленого системними інсектицидами, забезпечує захист молодих сходів від раннього заселення шкідником у критичні фази росту.

У період активної вегетації при досягненні порога шкодочинності застосовуються інсектициди контактно-кишкової дії, спрямовані на пригнічення популяції німф.

Постійний моніторинг посівів за допомогою жовтих клейових пасток дозволяє своєчасно виявити початок міграції та прийняти рішення про необхідність хімічної обробки.