Малинна скляниця

Малинна скляниця (Pennisetia hylaeiformis) — це метелик із родини Скляниці, який зовні дуже схожий на шершня. Доросла особина має чорне забарвлення з яскраво-жовтими поперечними смугами на черевці та прозорі крила.

Розмах крил комахи коливається в межах 20–30 мм. Тіло вкрите густими волосками, а на кінці черевця є характерний пучок волосків, що є важливою морфологічною ознакою для ідентифікації виду.

Гусінь скляниці має довжину до 30 мм, вона білого кольору з коричневою капсулою голови. Саме личинкова стадія завдає найбільшої шкоди рослинам протягом свого дворічного циклу розвитку.

Життєвий цикл комахи триває два роки, протягом яких личинка веде прихований спосіб життя всередині стебел та кореневої системи малини, добре переносячи зимові морози.

Період вильоту метеликів зазвичай припадає на літні місяці, коли малина починає активно рости та формувати врожай, що створює сприятливі умови для відкладання яєць.

Основними культурами, які пошкоджує цей шкідник, є малина та ожина. Гусінь гризе ходи всередині пагонів, просуваючись від стебла до кореневої шийки та самих коренів.

Така діяльність призводить до пошкодження провідної системи рослини, що значно ускладнює надходження води та поживних речовин від коренів до надземної частини куща.

Внаслідок ураження пагони слабшають, стають ламкими, їхня продуктивність знижується. У місцях пошкодження часто утворюються помітні здуття, які згодом можуть розтріскуватися.

При масовому ураженні цілі плантації можуть передчасно всихати, а молоді пагони заміщення взагалі не розвиваються, що веде до деградації малинника протягом кількох років.

Шкодочинність скляниці полягає також у тому, що через утворені ходи всередину рослини проникають збудники різних грибкових та бактеріальних інфекцій, що погіршує стан куща.

Першою ознакою наявності шкідника є поява характерних потовщень або галів у нижній частині пагонів біля самої поверхні ґрунту, де личинка зазвичай облаштовує житло.

Навесні спостерігається нерівномірний розвиток кущів: деякі стебла виглядають пригніченими, мають бліде листя і не здатні нормально плодоносити порівняно зі здоровими рослинами.

Листя на заражених пагонах може передчасно в'янути та жовтіти без видимих на те причин, особливо в суху та спекотну погоду, коли потреба у воді зростає.

Якщо розламати підозрілий пагін у нижній частині, можна побачити темні звивисті ходи, які забиті екскрементами личинки, що свідчить про активну життєдіяльність шкідника.

Після завершення стадії лялечки на поверхні кори часто залишаються порожні оболонки, які виглядають як невеликі коричневі трубки, що стирчать зі стебла.

Найважливішим заходом боротьби є постійний моніторинг плантації та вибракування хворих рослин. Усі уражені пагони слід вирізати біля самої основи та спалювати.

Вирізку стебел необхідно проводити не лише навесні, а й пізньої осені, щоб знищити личинок, які готуються до зимівлі в тканинах рослини.

Під час вильоту метеликів доцільно використовувати феромонні пастки для відлову дорослих особин, що допомагає зменшити популяцію шкідника та вчасно виявити початок його активності.

При високій чисельності шкідника дозволяється застосування інсектицидів, проте їх слід використовувати з обережністю, уникаючи періоду цвітіння, щоб не нашкодити бджолам.

• Ретельний огляд посадкового матеріалу при закладанні нового малинника.
• Видалення всіх пеньків після зрізання пагонів, де ховаються личинки.
• Підтримання високого рівня агротехніки та здоров'я ґрунту.
• Використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів та нематод.