Їстівна жаба

Їстівна жаба (Pelophylax esculentus) — це стійкий гібрид, який розповсюджений у більшості прісних водойм Європи та України.

Зовні вони мають досить масивне тіло довжиною до 10 сантиметрів, забарвлене у відтінки від яскраво-зеленого до оливкового з темними плямами.

На голові чітко помітні випуклі очі та барабанні перетинки, а на внутрішній стороні стопи задніх лап розташований добре розвинений п'ятковий горбок.

Відмінною рисою самців є наявність сірих або білуватих резонаторів, які під час шлюбного періоду роздуваються та видають гучні звуки.

Цей вид веде переважно денний спосіб життя, віддаючи перевагу сонячним берегам та мілководдям, де вони можуть швидко сховатися у воду.

Шкодочинність їстівної жаби проявляється насамперед у рибоводних господарствах, де вони активно винищують малька.

Ці амфібії є серйозними конкурентами промислових видів риб у боротьбі за кормові ресурси, такі як зоопланктон та личинки комах.

Поїдання великої кількості корму суттєво уповільнює ріст молоді риби, що призводить до значних економічних збитків для фермерів.

Крім того, жаби можуть переносити збудників інфекційних захворювань, які вражають популяції коропових та інших риб у закритих водоймах.

Під час ікрометання та активного живлення вони також можуть пошкоджувати вищі водні рослини, що впливає на екосистему штучного ставка.

Активний цикл починається у березні-квітні, коли температура води піднімається до комфортних значень для виходу із зимівлі.

Пік активності та шкодочинності припадає на травень-червень, коли відбувається період масового розмноження та відкладання ікри.

Влітку спостерігається інтенсивне живлення молодими особинами риб, що робить цей період найбільш критичним для рибництва.

З початком осіннього похолодання жаби поступово втрачають активність і готуються до входу в стан анабіозу на дні водойм.

Повна зупинка активності та перехід у стан спокою настає при зниженні температури повітря до нуля та замерзанні поверхні води.

Основним агротехнічним заходом є контроль за рослинністю навколо ставка, оскільки висока трава створює ідеальні умови для життя жаб.

Встановлення сітчастих загороджень дозволяє фізично відмежувати частину водойми з молодняком риби від доступу хижих амфібій.

Проведення періодичного осушення виростних ставків є надійним способом знищення скупчень жаб та руйнування їхніх місць розмноження.

Деякі господарства використовують заходи з біологічного регулювання, наприклад, залучення природних ворогів земноводних.

• Очищення берегової зони від чагарників та високих бур'янів.
• Встановлення металевих сіток з дрібною коміркою по периметру.
• Регулярне спускання води для чищення дна пруда.
• Відлов дорослих особин у весняний період.
• Контроль щільності популяції шляхом вилучення кладок ікри.