Малинна мінуюча муха

Малинна мінуюча муха (Pegomya rubivora) — це небезпечний шкідник, що належить до ряду Двокрилі, родини Квіткарки. Комаха спеціалізується на живленні тканинами пагонів малини.

Доросла особина — це дрібна муха довжиною близько 5-6 мм, зазвичай сірого забарвлення, яка стає активною на початку весняного періоду.

Личинки цього шкідника мають вигляд безногих черв'яків білого кольору, які ведуть прихований спосіб життя всередині стебел рослини.

Цикл розвитку мухи включає зимування у стадії лялечки, яка переховується у верхньому шарі ґрунту або під рештками листя під кущами.

Навесні, під час розпускання бруньок малини, вилітають імаго, які після парування відкладають яйця на молоді пагони, започатковуючи нове покоління.

Основною культурою, яку вражає Pegomya rubivora, є малина звичайна. В окремих випадках під загрозою опиняються інші види роду Rubus.

Личинка, що вилуплюється з яйця, проникає в молодий пагін і починає вигризати ходи в його внутрішніх тканинах, що призводить до серйозного пошкодження провідної системи.

Через переривання руху поживних речовин верхівка пагона починає в’янути, змінює колір і з часом повністю засихає, стаючи непридатною для розвитку плодів.

Масштаб шкоди може бути значним, оскільки один шкідник може пошкодити основну частину пагона, яка в подальшому мала б забезпечити врожай.

Пошкоджені рослини стають вразливими до вторинних інфекцій, а знищення пагонів заміщення негативно впливає на продуктивність малинника в майбутньому сезоні.

Візуально наявність шкідника виявляється через масове в'янення верхівок молодих стебел, що стається наприкінці весни або на початку літа.

При уважному огляді місця в'янення можна помітити потемніння шкірки пагона, де личинка прогризла собі шлях у внутрішню частину стебла.

Розрізавши пошкоджений пагін, садівник виявить порожнисті ходи всередині серцевини, що підтверджує діяльність личинок малинної мінуючої мухи.

Зовнішній вигляд куща змінюється: верхівки стають пониклими, листя втрачає тургор, скручується і згодом відмирає.

• В'янення та поникнення верхівок молодих пагонів.
• Потемніння та відмирання тканин стебла.
• Наявність ходів усередині стебла при розрізі.
• Передчасне опадання пошкодженого листя.

Головним агротехнічним методом контролю є регулярний огляд посадок та негайне видалення всіх пагонів з ознаками в'янення разом із личинками всередині.

Після зрізання пошкоджені частини рослин необхідно знищити шляхом спалювання, щоб запобігти виходу шкідника назовні та подальшому розмноженню.

Глибоке розпушування ґрунту в зоні пристовбурних кіл восени та ранньою весною порушує умови зимівлі лялечок і сприяє їх загибелі.

Хімічний захист передбачає застосування інсектицидів у період вильоту імаго, коли комахи найбільш вразливі перед проведенням яйцекладки.

Дотримання просторової ізоляції між старими та новими посадками, а також знищення бур'янів допомагає мінімізувати чисельність популяції мухи на ділянці.