Грушева запятоподібна щитівка

Грушева запятоподібна щитівка належить до родини Щитівки (Diaspididae). Свою назву шкідник отримав завдяки формі щитка дорослої самки, що нагадує кому.

Доросла самка нерухома, захищена щільним щитком світло-жовтого або коричневого кольору, який щільно прилягає до поверхні кори дерева.

Самці менші за самок, мають розвинені крила та здатні до перельоту, але живуть дуже короткий період часу для здійснення репродуктивної функції.

Личинки, яких називають бродяжками, надзвичайно дрібні та рухливі, що дозволяє їм швидко розселятися по всій поверхні крони дерева.

Вид є вузькоспеціалізованим і часто утворює щільні колонії на штамбах та гілках груші, зливаючись із кольором кори, що ускладнює їх раннє виявлення.

Шкідник вражає переважно грушу, але за наявності може розвиватися на яблуні, айві та інших плодових культурах, що ростуть поруч.

Основними об'єктами живлення є молоді та дорослі гілки, з яких шкідник висмоктує сік за допомогою спеціального ротового апарату.

Пошкоджені ділянки дерева втрачають значну кількість поживних речовин, що призводить до загального виснаження та зниження імунітету рослини.

Масове розмноження щитівки спричиняє розтріскування кори та передчасне відмирання пагонів, що значно знижує врожайність та якість плодів.

Тривале ураження без відповідного захисту може призвести до поступової загибелі окремих гілок або навіть всього дерева при критичному рівні заселення.

Зимують дорослі запліднені самки, які перебувають під своїми захисними щитками на корі штамбів та скелетних гілок дерев.

Навесні, з початком вегетації, самки відкладають яйця, з яких згодом з'являються личинки-бродяжки, що виходять на поверхню кори.

Період виходу бродяжок зазвичай збігається з фазою розпускання бруньок та цвітінням груші, коли рослина найбільш вразлива до виснаження.

Після короткого періоду активного пересування личинки прикріплюються до кори, починають харчуватися та формують новий захисний щиток.

Весь літній період шкідник проводить у стадії активного живлення та росту, готуючись до зими під надійним захистом свого щитка.

Головним симптомом зараження є наявність на стовбурах та гілках великої кількості запятоподібних наростів сірого або коричневого забарвлення.

Кора в місцях скупчення щитівок стає сухою та ламкою, при сильному ураженні на ній можна помітити характерний «наліт» із нашарованих один на одного щитків.

Візуально дерево виглядає пригніченим, з ознаками дефіциту живлення, що проявляється в дрібному листі та слабкому річних приростах пагонів.

При механічному пошкодженні щитка можна побачити під ним живу комаху або яйця, що свідчить про активний стан колонії.

• Поява наростів на корі.
• Тріщини на корі штамбів.
• Передчасне осипання листя.
• Зниження загального приросту гілок.

Для ефективного захисту саду важливо проводити регулярне очищення штамбів від старої кори, де ховаються місця зимової діапаузи шкідника.

Оптимальною стратегією є застосування олійних препаратів у ранньовесняний період, що дозволяє знищити шкідника ще до початку його розмноження.

Під час виходу бродяжок ефективними є обробки інсектицидами системної дії, які проникають у тканини рослини та вражають шкідника під час живлення.

Агротехнічні заходи, такі як правильна обрізка та підживлення дерев, допомагають рослині швидше відновлюватися після пошкоджень.

Слід сприяти поширенню ентомофагів, які природним шляхом обмежують чисельність популяції щитівки у саду.