Параза зелена
Parasa herbifera
Опис
Як розпізнати
Параза зелена належить до родини слимаківок (Limacodidae), ряду лускокрилих. Ця комаха отримала назву завдяки зовнішньому вигляду своїх личинок, що нагадують невеликих слимаків.
Тіло гусениці має виразний яскраво-зелений колір, який служить чудовим камуфляжем серед листя. Поверхня тіла вкрита спеціальними шипами, які можуть викликати подразнення шкіри людини при необережному дотику.
Доросла особина (імаго) — це нічний метелик із коричневим або зеленим забарвленням крил. Удень вони ховаються в гущі рослинності, тому їх рідко можна побачити на полі чи в саду.
Личинки розвиваються поступово, проходячи через кілька вікових етапів. На кожному етапі розміри тіла збільшуються, а захисні вирости стають більш помітними та розвиненими.
Лялечки формуються у щільних коконах, що за формою нагадують тверді насінини. Це надійний захисний пристрій, який допомагає комасі вижити в несприятливих умовах довкілля.
Що пошкоджує
Даний вид шкідника є поліфагом, що живиться на широкому асортименті деревних та кущових культур. Найбільше страждають плодові дерева, зокрема яблуні, груші та деякі види декоративних порід.
Основна шкода завдається гусеницями, які активно об'їдають листя, залишаючи після себе лише скелетні жилки. Це суттєво зменшує загальну площу фотосинтезуючої поверхні.
При масовому розмноженні параза зелена може призвести до повної дефоліації окремих гілок або навіть цілих дерев. Це послаблює рослину та виснажує її поживні запаси перед зимою.
Ослаблені рослини часто стають мішенню для інших шкідників та хвороб. Відсутність належного догляду за пошкодженими садами призводить до значних втрат врожаю.
Для молодих саджанців пошкодження листя є критичним фактором, що гальмує розвиток дерева на кілька років та знижує його стійкість до морозів.
Коли з’являється
Життєвий цикл парази зеленої залежить від кліматичних умов конкретного регіону. Зазвичай протягом вегетаційного періоду розвивається одне або два покоління.
Активність молодих гусениць починається з настанням стабільного тепла, коли розпускається листя. Це період інтенсивного живлення, необхідного для швидкого росту личинок.
Влітку спостерігається пік чисельності шкідника. У цей час гусениці найбільш активні та завдають найбільшої шкоди в садах, інтенсивно поїдаючи свіжу зелену масу.
Наприкінці сезону гусениці переходять до стадії лялечки. У вигляді кокона комаха входить у стан діапаузи, що дозволяє їй перезимувати на гілках або в щілинах кори.
Погодженість циклу розвитку з фазами росту рослин робить цього шкідника досить небезпечним, оскільки він завжди з'являється саме в момент найактивнішої вегетації.
Ознаки зараження
Першою ознакою присутності шкідника є скелетовані листки, які виглядають як мереживо через поїдену м'яку тканину. Жилки при цьому залишаються недоторканими.
Наявність дрібних темних екскрементів на поверхні листя під місцями харчування свідчить про те, що гусениці знаходяться вище в кроні дерева.
Безпосереднє спостереження за нижньою частиною листя дозволяє виявити нерухомих зелених гусениць. Через колір їх важко помітити, тому потрібен детальний огляд.
Виявлення твердих коконів під час зимового обрізання саду є чітким сигналом до того, що популяція шкідника присутня і потребує контролю у наступному сезоні.
Характерне відчуття печіння або свербежу при контакті з листям може бути симптомом зіткнення з ядовитими виростами гусениць даного виду.
Заходи захисту
Механічний збір коконів під час зимового догляду за садом є дієвим способом зниження чисельності шкідника без використання хімічних засобів.
Використання біологічних інсектицидів на основі бактеріальних культур дозволяє контролювати чисельність гусениць, зберігаючи корисних комах-ентомофагів.
У випадках, коли пошкодження досягають порогових значень, застосовують вибіркові хімічні препарати, дотримуючись термінів очікування до збору врожаю.
Ефективним методом є встановлення феромонних пасток, які допомагають вчасно помітити літ метеликів та спланувати заходи захисту на ранніх етапах розвитку личинок.
Сприяння розвитку популяції природних ворогів, зокрема хижих комах та птахів, є найкращою стратегією довгострокового захисту саду від парази зеленої.
Систематика
- Латинська назва
- Parasa herbifera
- Ряд
- Лускокрилі (метелики)
- Родина
- Limacodidae
- Код EPPO
- PARSHE
Обговорення
Поки немає обговорень — будьте першим.