Чорношиїй трубкокрут

Чорношиїй трубкокрут (лат. Paracentrocorynus nigricollis) належить до родини трубкокрутів (Rhynchitidae), ряду твердокрилих (Coleoptera). Це невеликий жук, який має характерну подовжену голову-трубку, що і дало назву цій родині комах.

Тіло дорослої комахи зазвичай пофарбоване у темно-сині або чорні тони з помітним металевим блиском. Розмір імаго складає близько 5–7 мм, завдяки чому шкідник ефективно маскується серед зелені виноградної лози.

Личинки мають вигнуте, серпоподібне тіло білого кольору без ніг. Вони ведуть прихований спосіб життя всередині скрученого листя, де вони захищені від зовнішніх впливів та забезпечені постійним джерелом харчування.

Розвиток цього шкідника відбувається за повним циклом перетворення. Його біологічний ритм дуже тісно корелює з фазами вегетації кормових культур, особливо винограду.

Ці комахи здатні до активного польоту, що дозволяє їм швидко заселяти великі площі насаджень протягом весняного періоду активності.

Головним об'єктом живлення для цього шкідника є виноград. Імаго пошкоджують бруньки, що розпускаються, а також молоде листя, яке згодом використовується для відкладання яєць.

Личинки, що виходять з яєць, живляться тканинами листка, скручуючи його у характерну «сигару». Це призводить до передчасного відмирання пошкоджених частин і значного зменшення площі фотосинтезу.

Пошкодження бруньок навесні може стати причиною повної відсутності пагонів на окремих ділянках лози. Це істотно знижує загальну продуктивність куща та негативно впливає на якість майбутнього врожаю.

У разі масового розмноження шкідника, спостерігається значне обпадання пошкодженого листя, що послаблює рослину перед зимовим спокоєм.

Зменшення листового апарату призводить до погіршення накопичення цукрів у ягодах, що є критично важливим для технічних та столових сортів винограду.

Перша активність дорослих жуків починається навесні, коли середньодобова температура повітря перевищує +12 градусів. Найбільша шкодочинність спостерігається у травні та червні.

У цей період самки активно формують «сигари» з листя, всередині яких розвиваються личинки. Цей процес триває до середини літа, після чого активність імаго зменшується.

Окуклення личинок відбувається у ґрунті під кущами винограду, де вони знаходяться певний період часу до появи наступного покоління або до виходу на зимівлю.

Зимують дорослі особини у ґрунті або під сухими рештками рослин. Вони добре пристосовані до перенесення несприятливих умов завдяки анабіозу.

Знання фенології шкідника дозволяє агрономам вчасно проводити обробки, не чекаючи масового згортання листя.

Найбільш помітним симптомом зараження є скручене листя винограду, яке виглядає як суха сигара або трубочка. Це основна ознака присутності личинок всередині.

При детальному огляді на листі можна помітити дрібні отвори, які залишили дорослі жуки під час живлення. Часто пошкоджені місця згодом некротизуються і буріють.

Навесні, під час обстеження бруньок, можна помітити екскременти шкідників та нерівномірні вигризи, що призводять до деформації молодих пагонів, що розвиваються.

Наявність жуків легко перевірити методом струшування лози на білу підстилку в ранкові години, коли комахи менш рухливі та частіше падають донизу.

Опалі «сигари» на землі є прямим сигналом того, що популяція шкідника активно розвивається, і необхідно терміново вживати заходів захисту.

Основним агротехнічним заходом є систематичне збирання та спалювання опалого листя та рослинних решток, у яких зимують шкідники.

Восени рекомендується глибоке перекопування ґрунту в міжряддях, що знищує лялечки та імаго, які готуються до зимівлі.

Хімічний захист передбачає застосування інсектицидів широкого спектра дії на початку розпускання бруньок, щоб знищити імаго до моменту відкладання яєць.

Механічний метод — збір та знищення скрученого листя — є ефективним на невеликих площах та присадибних ділянках, дозволяючи уникнути застосування отрутохімікатів.

Підтримка природних ворогів (хижих комах та птахів) є частиною інтегрованої системи захисту, що допомагає контролювати чисельність трубкокрута природним шляхом.