Папуана

Жуки роду Papuana належать до родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), підродини Dynastinae. Зовні це великі або середнього розміру жуки, що часто мають темне, блискуче забарвлення.

Самці цього роду зазвичай мають характерні вирости (роги) на голові та передньоспинці, які допомагають їм у боротьбі за самиць. Тіло шкідника щільне, добре адаптоване до життя в ґрунтовому субстраті.

Личинки папуани є типовими ґрунтовими мешканцями, мають С-подібну форму тіла білого кольору з коричневою головою. Вони розвиваються у багатому на органіку ґрунті, живлячись залишками рослин або корінням.

Життєвий цикл комахи включає чотири стадії: яйце, личинка (три віки), лялечка та імаго. Весь процес розвитку може тривати кілька місяців залежно від кліматичних умов регіону.

Дорослі особини ведуть нічний спосіб життя, проявляючи високу активність у темний час доби, що ускладнює їхній візуальний контроль на сільськогосподарських угіддях.

Основними культурами, що страждають від діяльності Papuana, є коренеплоди, зокрема таро (Colocasia esculenta), а також солодкий картопля та різні види пальм.

Найбільшої шкоди завдають дорослі жуки, які проникають у підземну частину рослин. Вони вигризають глибокі ходи в бульбах, що призводить до значної втрати товарного вигляду та маси продукції.

Личинки, хоча і живляться переважно перегноєм, при високій щільності популяції можуть пошкоджувати коріння молодих саджанців, провокуючи їхнє в'янення та відставання у розвитку.

Пошкодження, спричинені жуками, створюють умови для проникнення вторинних грибкових та бактеріальних інфекцій, що призводить до гниття бульб прямо в ґрунті до збору врожаю.

Для кокосових пальм папуана небезпечна тим, що дорослі особини можуть пошкоджувати точку росту молодих дерев, що часто закінчується загибеллю саджанця.

Першою ознакою присутності шкідника на полі є отвори в ґрунті діаметром 1-2 сантиметри, через які жуки проникають до бульб.

Зовнішній стан рослин часто видає проблему: листя починає передчасно жовтіти та в'янути навіть за достатнього поливу, що свідчить про пошкодження кореневої системи.

При огляді викопаних бульб можна виявити характерні глибокі каверни та тунелі, заповнені екскрементами жука. У таких місцях тканини рослини часто стають м'якими та мають неприємний запах.

На плантаціях пальм ознакою атаки є поява деформованого листя, яке розгортається вже пошкодженим після прогризання стовбура шкідником у зоні точки росту.

Активність шкідника часто корелює з виявленням самих імаго під мульчею, опалим листям або поблизу джерел штучного світла в нічний час.

Основним методом боротьби є агротехнічний контроль, що включає ретельне очищення ділянок від післяжнивних решток, де шкідник може переховуватися.

Рекомендується дотримання сівозміни з культурами, які не є кращими для папуани, що дозволяє перервати цикл розмноження комахи на конкретній ділянці.

Використання світлових пасток у нічний час допомагає знизити чисельність дорослих особин на плантації, відволікаючи їх від культурних рослин у період масового льоту.

У промисловому масштабі ефективним є застосування ентомопатогенних грибів, які вражають личинок у ґрунті, суттєво знижуючи популяцію шкідника без застосування хімії.

• Регулярний огляд посадок.
• Знищення місць скупчення жуків.
• Застосування біопрепаратів.
• Своєчасний збір врожаю.