Тигр

Тигр (лат. Panthera tigris) належить до ряду Хижі (Carnivora) та родини Котові (Felidae). Він є великим хижаком, який не відіграє ролі у пошкодженні сільськогосподарських культур, оскільки не вживає рослинну їжу.

Цей вид має чітко визначену роль верховного хижака в екосистемах. Його біологія та етологія повністю спрямовані на полювання, тому будь-яка агрономічна класифікація його як шкідника рослин є помилковою.

Морфологічно тигр пристосований до полювання на велику здобич, що виключає можливість живлення частинами рослин, насінням або корінням. Фізіологічно цей організм не здатен перетравлювати рослинну клітковину в обсягах, необхідних для живлення.

Поширення тигрів обмежене природними середовищами, де інтенсивне землеробство зазвичай не ведеться. Конфлікти між людиною та тигром стосуються переважно безпеки та тваринництва, а не рослинництва.

Систематичне положення виду визначає його як суто м'ясоїдну тварину. В агрономічній практиці він не розглядається як об'єкт моніторингу шкідників.

Тигри не пошкоджують жодних видів сільськогосподарських культур. Вони не витоптують посіви та не поїдають вегетативну масу, тому не становлять прямої загрози для врожаю зернових або технічних культур.

Побічний вплив хижака на агросектор може полягати у зміні поведінки диких кабанів, які є активними шкідниками полів. Тигр як хижак стимулює міграцію кабанів, що іноді може зменшувати навантаження на посіви в окремих районах.

Вплив тигра на сільськогосподарське виробництво є опосередкованим та екологічним. Хижаки тримаються подалі від оброблюваних площ, якщо там немає природної кормової бази у вигляді диких тварин.

Господарська шкода від присутності цих тварин обмежується ризиками для випасу свійської худоби на пасовищах, що межують з лісовими масивами, де тигри можуть полювати.

Жодні хімічні або агротехнічні заходи захисту проти тигрів не застосовуються, оскільки вони не є шкідниками рослин. Боротьба з ними або їх відлякування не входять до завдань сучасного агронома.