Пандінус лонгіманус

Pandinus longimanus — це великий представник ряду Скорпіони (Scorpiones), що належить до родини Scorpionidae.

Тіло дорослих особин масивне, складається з головогрудей та членистого черевця, що завершується отруйним жалом.

Характерною ознакою є наявність потужних клешнеподібних педипальп, які мають виражену зернисту текстуру поверхні.

Забарвлення переважно темне, від коричневого до чорного, що забезпечує їм чудову маскування в ґрунті.

Ці істоти ведуть переважно нічний спосіб життя та є надзвичайно витривалими до зміни умов навколишнього середовища.

Хоча ці скорпіони не поїдають рослинну тканину, їхня життєдіяльність негативно впливає на розвиток культурних насаджень.

Риючи глибокі нори, вони пошкоджують кореневу систему молодих рослин, що призводить до пригнічення їхнього росту.

Для працівників аграрного сектору ці істоти становлять пряму небезпеку через можливість нанесення болючих укусів.

Вони є хижаками, тому винищують корисних ентомофагів, які могли б контролювати чисельність справжніх шкідників посівів.

Присутність значної кількості скорпіонів на полі обмежує використання ручної праці та ускладнює догляд за насадженнями.

Сезонна активність залежить від температурного режиму ґрунту та рівня вологості в зоні вирощування культур.

У період вегетації рослин, коли ґрунт добре прогрітий, активність скорпіонів досягає свого піку.

З настанням спеки вони можуть заглиблюватися в ґрунт, чекаючи на більш сприятливі умови для полювання.

Цикл розмноження приурочений до теплої пори року, що дозволяє чисельності популяції швидко відновлюватися.

У нічний час спостерігається активна міграція особин на поверхню ґрунту для пошуку здобичі.

Наявність округлих отворів у ґрунті є головним візуальним маркером заселення ділянки цим видом.

Під час нічного огляду з використанням ультрафіолетового ліхтарика спостерігається яскраве світіння покривів скорпіона.

Знаходження екзувіїв (скинутої старої шкіри) у прикореневій зоні рослин вказує на присутність великої особини.

Часті випадки укусів під час обробітку ґрунту свідчать про високу щільність популяції шкідника на конкретній площі.

Порушення цілісності ґрунтового покриву навколо саджанців є непрямим свідченням їхньої підземної активності.

Використання глибокої оранки дозволяє руйнувати систему підземних ходів, що змушує особин залишати оброблювані ділянки.

Необхідно підтримувати чистоту на полі та навколо нього, уникаючи накопичення органічних залишків і сміття.

Облаштування бар’єрних зон навколо теплиць допомагає запобігти міграції скорпіонів до приміщень з розсадою.

У разі критичної ситуації можливе застосування препаратів інсектицидної дії за рекомендацією спеціаліста з захисту рослин.

• Регулярний огляд ділянок у темний час доби.
• Використання засобів індивідуального захисту (рукавиць).
• Зменшення вологості на ділянках з високим рівнем залягання ґрунтових вод.