Плодожерка дубова

Плодожерка дубова (лат. Pammene splendidulana) — це комаха ряду Лускокрилі, що належить до родини Листовійки (Tortricidae). Це спеціалізований шкідник, що вражає плоди дуба.

Імаго (доросла комаха) — невелика метелик із розмахом крил до 16 мм. Передні крила мають складний візерунок із плям коричневого та сірого кольорів, що дозволяє їм ідеально маскуватися на корі.

Гусениця цього виду має довжину близько 10-12 мм. Тіло забарвлене в білувато-жовтий колір, голова темна, майже чорна. Це основна стадія, що завдає економічної шкоди.

Біологічно комаха є моновольтинною, тобто розвивається в одному поколінні за рік. Зимують гусениці у стадії спокою в ґрунті або підстилці, де вони перебувають у щільних коконах.

Вид поширений повсюдно в ареалах зростання дуба. Його чисельність залежить від врожайності насаджень та погодних умов під час періоду льоту метеликів.

Шкоду завдають виключно гусениці, які розвиваються всередині жолудів. Вони виїдають зародок та сім'ядолі плода, що призводить до його повної загибелі.

Уражені жолуді втрачають здатність до проростання, що є критичним для природного відновлення дубових лісів та роботи розплідників.

Часто всередині одного жолудя розвивається одна особина, але за високої щільності заселення шкідником може бути знищено значну частину врожаю насіння.

Пошкоджені плоди схильні до швидкого загнивання та ураження пліснявими грибами, що остаточно знищує їхню цінність як посівного матеріалу.

Окрім прямої шкоди, діяльність гусениць послаблює загальний стан насаджень, оскільки порушується процес розмноження дуба в екосистемі.

Льот метеликів розпочинається навесні, під час цвітіння дуба. Температурний режим у цей період є вирішальним фактором для успішного відкладання яєць.

Самки відкладають яйця на молоді зав'язі жолудів. Інкубаційний період залежить від температури повітря і триває близько двох тижнів.

Личинки, що вилупилися, одразу вгризаються в тканини жолудя. Цей процес триває все літо, поки плід розвивається і дозріває.

Восени, коли жолуді падають на землю, гусениці залишають їх і заглиблюються в ґрунт, щоб підготуватися до зимівлі.

Окуклення відбувається навесні наступного року безпосередньо перед виходом метеликів із коконів, завершуючи річний цикл розвитку.

Найперша ознака — наявність вхідного отвору на поверхні жолудя. Іноді отвір закритий «пробкою» із залишків їжі та павутини.

Візуально пошкоджені жолуді виглядають тьмяними або мають нетипові плями. Нерідко вони опадають раніше за здорові плоди.

При розрізі жолудя виявляється внутрішня порожнина, що заповнена екскрементами темного кольору (так звана «бурова мука»).

Наявність дорослих особин можна фіксувати за допомогою феромонних пасток, встановлених у кронах дерев у квітні-травні.

Масове опадання недозрілих жолудів у червні-липні часто свідчить про високу заселеність дерева плодожеркою.

Захист насаджень передбачає використання хімічних інсектицидів під час масового виходу гусениць із яєць перед їх проникненням у жолуді.

Ефективними є біологічні методи, зокрема застосування препаратів на основі Bacillus thuringiensis для обприскування крон дубів.

Необхідно проводити збір опалих жолудів з-під дерев у розплідниках, щоб запобігти виходу гусениць у ґрунт і подальшій зимівлі.

Сприяння збільшенню популяції птахів та корисних комах-ентомофагів є важливим довгостроковим методом обмеження чисельності шкідника.

• Використання феромонних пасток для дезорієнтації самців.
• Дотримання просторової ізоляції між лісовими масивами та розплідниками.
• Ретельний контроль якості насіння при закладанні нових лісових культур.