Несправжня щитівка глодова

Несправжня щитівка глодова (лат. Palaeolecanium bituberculatum) — це небезпечний шкідник, що належить до родини Coccidae. Доросла самка має опукле тіло коричневого кольору з двома вираженими горбками на спині, що є основною ознакою виду.

Життєвий цикл включає фази яйця, личинки (бродяжки), німфи та імаго. Самки ведуть нерухомий спосіб життя, прикріплюючись до кори гілок та утворюючи захисний щиток, що надійно захищає їх під час розмноження.

Розмноження відбувається переважно партеногенетично, самці зустрічаються надзвичайно рідко. Дорослі особини мають розмір близько 3–5 міліметрів, що робить їх помітними на молодих пагонах під час огляду.

Личинки першого віку, відомі як бродяжки, мають високу рухливість. Вони активно розселяються по кроні дерева, шукаючи найкращі місця для живлення та подальшого розвитку у фазу дорослої особини.

Завдяки захисному забарвленню, що зливається з кольором кори, шкідника важко помітити на ранніх етапах заселення саду, поки чисельність колоній не стане критичною для здоров'я дерева.

Цей шкідник спеціалізується на пошкодженні рослин родини Розові. Найчастіше від нього страждають яблуні, груші, глід, сливи, вишні, черешні, а також горобина та ірга.

Комахи переважно зосереджуються на гілках з молодою та гладкою корою, яку легше проколювати для споживання клітинного соку. Висока щільність заселення може призвести до ослаблення значних ділянок крони.

Внаслідок висмоктування соків дерево втрачає життєві сили, спостерігається сповільнення росту пагонів, зменшення врожайності та загальне пригнічення фізіологічних процесів культури.

Місця пошкодження кори стають вразливими для вторинних інфекцій. Часто в зонах живлення щитівки розвиваються грибкові хвороби, що призводять до некрозів та відмирання цілих гілок.

Масове поширення шкідника істотно знижує морозостійкість плодових насаджень. Після суворих зим дерева, сильно уражені щитівкою, часто не здатні відновити вегетацію та гинуть.

Несправжня щитівка глодова розвивається в одній генерації протягом року. Зимують личинки другого віку, ховаючись у тріщинах кори та розвилках гілок, де вони перебувають у стані спокою.

Весняне пробудження личинок починається при досягненні середньодобової температури близько 10 градусів тепла. Вони починають інтенсивно живитися соком, швидко ростуть і готуються до відкладання яєць.

Поява личинок-бродяжок нового покоління в Україні зазвичай припадає на червень або липень. Це найбільш чутливий період для проведення хімічної обробки проти шкідника.

Після появи бродяжки переміщуються на нижню сторону листя або на молоді пагони, де продовжують розвиватися, поступово переходячи на кору гілок для підготовки до наступної зимівлі.

Біологічний цикл шкідника тісно пов'язаний з фенофазами плодових дерев, тому моніторинг стану саду в ці критичні моменти є запорукою ефективного контролю чисельності шкідника.

Найперша ознака — це поява коричневих опуклих горбків на гілках, які нагадують нарости. При натисканні на них вони легко руйнуються, виділяючи рідину.

Наявність липкого нальоту на листі та плодах (медвяна роса) свідчить про активну життєдіяльність сисних шкідників. Згодом на цьому нальоті розвиваються сажкові гриби, що вкривають листя чорним шаром.

Поступове всихання гілок та передчасне опадання листя є свідченням глибокого ураження рослини. Дерева, уражені щитівкою, виглядають хворими та мають виснажений вигляд навіть при достатньому догляді.

Під час візуального огляду навесні можна побачити колонії щитівок, що щільно вкривають гілки. Влітку ж можна помітити активне пересування дрібних світлих личинок по поверхні молодих пагонів.

Знебарвлення ділянок кори та поява тріщин у місцях масового скупчення комах також є чіткими індикаторами присутності шкідника на ділянці.

Для ефективного контролю необхідно поєднувати агротехнічні заходи з хімічним захистом. Важливо регулярно проводити обрізку та видалення уражених гілок з подальшою їх утилізацією.

Очищення штамбів та гілок від старої відмерлої кори навесні знищує значну частину зимуючих личинок. Це простий, але дієвий механічний спосіб зменшення популяції шкідника.

Застосування інсектицидів системної дії є найбільш доцільним у період виходу бродяжок. У цей момент вони ще не мають щільного захисного щитка, що значно підвищує ефективність препаратів.

Весняні обробки препаратами на основі мінеральних олив створюють бар'єр на поверхні кори, який перешкоджає диханню шкідника, призводячи до його загибелі ще до початку вегетації.

• Використання феромонних пасток для визначення строків обробки.
• Залучення ентомофагів, зокрема хижих сонечок та паразитичних перетинчастокрилих.
• Дотримання карантинних заходів при завезенні садивного матеріалу.