Товстотіл кипарисовий

Товстотіл кипарисовий (Pachypasa otus) належить до родини коконопрядів (Lasiocampidae) ряду лускокрилих. Це великий нічний метелик, розмах крил якого може досягати 60–80 мм у самок.

Зовнішній вигляд імаго вирізняється захисним забарвленням, що імітує кору дерев, із переважанням сіро-коричневих тонів і характерним малюнком із поперечних смуг.

Життєвий цикл шкідника характеризується наявністю однієї генерації на рік. Зимують гусениці на різних стадіях розвитку, найчастіше в підстилці або в захищених місцях на гілках.

Самки відкладають яйця групами на хвою або тонкі гілочки кормових рослин. Кладка зазвичай надійно прикрита лусочками з черевця метелика.

Вид є типовим мешканцем регіонів із теплим кліматом, зокрема Середземномор’я, проте може завдавати істотної шкоди насадженням в інших сприятливих зонах.

Основними об'єктами живлення гусениць є представники родини кипарисових (Cupressaceae), включаючи кипарис вічнозелений, ялівці та туї.

Вторинними кормовими рослинами можуть виступати деякі види дуба та інші широколистяні культури, що робить шкідника поліфагом, здатним до міграції.

Насадження піддаються атаці як у лісових масивах, так і в декоративних садах, парках та розплідниках хвойних рослин.

Молоді дерева страждають від шкідника сильніше за дорослі екземпляри, оскільки часткова дефоліація призводить до втрати естетичного вигляду та ослаблення імунітету.

За умов високої чисельності гусениці здатні практично повністю оголити крону дерева, що в поєднанні з несприятливими погодними чинниками призводить до загибелі рослини.

Активність імаго припадає на літній період, коли відбувається літ метеликів та спарювання. У цей час комахи найбільш помітні в нічний час доби.

Гусениці найбільш активні у весняно-літній період, коли спостерігається інтенсивний приріст хвої, що забезпечує їх поживними речовинами.

Залежно від регіону, розвиток личинок проходить через кілька линьок, при цьому масове об’їдання крони часто припадає на кінець весни — початок літа.

Заляльковування зазвичай відбувається в щільних коконах, що кріпляться до гілок або ховаються в щілинах кори, в середині літа.

Тривалість фаз розвитку сильно залежить від температурного режиму та вологості повітря в поточному сезоні.

Першою ознакою ураження є наявність екскрементів під кроною дерева, які виглядають як дрібні гранули коричневого або чорного кольору.

Візуальний огляд хвої дозволяє виявити сліди погризів: краї хвоїнок стають нерівними, нерідко видно лише скелетовані залишки.

Присутність самих гусениць у кроні часто виявляється при струшуванні гілок, оскільки вони ведуть прихований спосіб життя та активізуються переважно вночі.

Наявність павутинних гнізд, усередині яких можуть ховатися молоді гусениці, є прямим індикатором присутності шкідника на рослині.

• Пожовтіння окремих гілочок.
• Наявність сухих, об’їдених ділянок крони.
• В'янення хвої внаслідок пошкодження пагонів.

Механічний метод боротьби полягає у зборі та знищенні кладок яєць і гнізд гусениць у зимовий та ранньовесняний період.

Використання феромонних пасток для моніторингу чисельності імаго дозволяє точно визначити терміни проведення хімічних обробок.

У період масової появи гусениць ефективним є застосування біологічних препаратів на основі Bacillus thuringiensis.

При високому ступені ураження застосовуються інсектициди системної або контактної дії, дозволені для використання на декоративних хвойних культурах.

Важливим елементом захисту є дотримання агротехніки: своєчасний полив, підживлення та санітарна обрізка хворих гілок підвищують стійкість дерев.