Скосар округлий

Скосар округлий (Otiorhynchus rotundatus) належить до родини довгоносиків (Curculionidae) ряду твердокрилих. Це жук розміром 5–7 мм, що має характерний для родини витягнутий хоботок.

Тіло жука щільне, забарвлене у темно-бурі або чорні тони, вкрите дрібними лусочками. Вусики мають колінчасту форму, що є визначальною ознакою для цього роду.

Личинка скосаря безнога, м'ясиста, вигнута у формі літери «С», білого або кремового кольору з жовтуватою головною капсулою.

Комахи мають недорозвинені крила, тому не здатні до польоту. Поширення відбувається переважно під час руху по поверхні землі або разом із ґрунтом при пересадці рослин.

Життєвий цикл тісно пов'язаний як із ґрунтом, де розвиваються личинки, так і з надземною частиною рослин, якими живляться дорослі жуки вночі.

Цей шкідник є поліфагом, що пошкоджує багато видів садових культур: ягідники, полуницю, плодові дерева та декоративні багаторічники.

Дорослі жуки шкодять листкам, вигризаючи характерні фігурні краї («фігурне об'їдання»), що робить листя схожим на мереживо.

Личинки, що живуть у ґрунті, пошкоджують дрібні корінці, що призводить до загального пригнічення рослин та зниження їхньої життєздатності.

Масове розмноження личинок може призвести до повного знищення кореневої системи, що спричиняє раптову загибель саджанців у літній період.

Найбільшу небезпеку становить у розплідниках, де пошкодження коріння знижує приживлюваність посадкового матеріалу та робить рослини вразливими до інфекцій.

Вихід перезимованих імаго з ґрунту зазвичай спостерігається наприкінці весни, коли температура ґрунту стабільно перевищує +10°C.

Пік активності дорослих особин припадає на літні місяці, при цьому вони активні виключно вночі, а вдень ховаються у підстилці або верхньому шарі ґрунту.

Яйцекладка відбувається в ґрунт біля коріння кормових рослин, після чого з'являються личинки, що активно живляться корінням протягом другої половини літа.

Личинки часто залишаються зимувати в ґрунті на різній глибині, де продовжують розвиток або впадають у діапаузу до настання сприятливих умов.

Розвиток одного покоління зазвичай триває протягом одного року, але залежно від кліматичних умов цей процес може розтягуватися.

Головною ознакою наявності шкідника є специфічні виїмки по краях листків, які виникають через нічне харчування жуків.

Якщо рослина починає раптово в'янути попри достатній полив, варто перевірити стан прикореневої зони на наявність личинок.

Виявлення жуків під листям, камінням або мульчею в денні години свідчить про активну діяльність шкідника на ділянці.

Відставання в рості молодих рослин та пожовтіння листя часто є наслідком пошкодження кореневої системи личинками скосаря.

Послід жуків на поверхні ґрунту разом із деформованим листям є візуальним доказом присутності цього довгоносика.

Основним агротехнічним заходом є глибоке розпушування ґрунту навколо рослин восени для механічного знищення личинок.

Використання світлових пасток та ручне збирання жуків у нічний час допомагає суттєво знизити чисельність популяції на невеликих ділянках.

Хімічний захист передбачає обприскування надземної частини інсектицидами ввечері, коли жуки виходять на живлення.

Для боротьби з личинками у ґрунті ефективним є застосування препаратів на основі ентомопатогенних нематод або спеціалізованих ґрунтових інсектицидів.

• Регулярна зміна місця посадки культур.
• Використання якісного, сертифікованого насіння.
• Видалення бур'янів навколо грядок.