Скосар чорний

Скосар чорний (Otiorhynchus niger) — це жук-довгоносик, який належить до родини Curculionidae. Доросла особина має досить масивне тіло, довжиною від 8 до 11 мм, з чорним або темно-коричневим забарвленням.

Поверхня тіла жука вкрита дрібними крапками та ледь помітними волосками. Головотрубка широка та коротка, що відрізняє цей вид від багатьох інших довгоносиків, які мають довший «хоботок».

Личинки цього шкідника білого кольору з коричневою головою, безногі, мають характерну вигнуту форму тіла у вигляді літери С. Вони живуть виключно в ґрунті, харчуючись корінням рослин.

Комахи ведуть прихований спосіб життя, активізуючись переважно вночі. Вдень їх можна знайти під грудочками землі, у нижніх листках або в інших затишних місцях, де є волога.

Цикл розвитку може тривати один або два роки залежно від кліматичних умов. Це означає, що на одній ділянці одночасно можуть бути присутні як личинки різних віків, так і дорослі жуки.

Цей шкідник є поліфагом, тобто здатний пошкоджувати широкий спектр культур. Найбільше страждають насадження суниці садової (полуниці), малини, а також виноградники.

Крім ягідних культур, скосар чорний небезпечний для молодих саджанців плодових дерев та декоративних хвойних рослин у розсадниках, де він часто знищує кореневу систему.

Личинки завдають найбільшої шкоди, перегризаючи дрібне коріння та об’їдаючи кору на товстішому корінні. Через це рослина втрачає здатність поглинати воду та поживні речовини.

Дорослий жук об’їдає краї листя, створюючи характерні фігурні пошкодження. При високій чисельності шкідників вони можуть повністю оголити листя на кущах, залишаючи лише жилки.

Окрім листя, дорослі особини можуть пошкоджувати бруньки та молоді пагони, що призводить до загального пригнічення розвитку рослини та зниження врожайності.

Вихід імаго з ґрунту розпочинається навесні, коли ґрунт прогрівається до 10-12 градусів. Активний період живлення дорослих комах триває з травня до кінця серпня.

Найбільша активність відкладання яєць спостерігається в середині літа. Самка відкладає яйця безпосередньо в ґрунт біля прикореневої зони рослини.

Зимують як личинки в ґрунті на глибині до 30 см, так і дорослі жуки, які ховаються у підстилці або під шаром мульчі на поверхні ґрунту.

Період активності личинок у ґрунті триває протягом усього вегетаційного сезону, особливо інтенсивно вони живляться у другій половині літа та восени.

У теплицях розвиток шкідника може бути безперервним, якщо не вживати заходів для знищення популяції на всіх етапах розвитку.

Найперша ознака — це наявність нерівних, ніби обрізаних країв на листі. Якщо такі пошкодження виявлені, варто уважно оглянути коріння рослин.

Пошкоджені рослини виглядають кволими, втрачають тургор і жовтіють навіть при достатньому поливі, оскільки коренева система вже не може функціонувати нормально.

При спробі витягнути кущ із землі, він легко виходить, оскільки коріння часто буває сильно обгризеним або повністю відсутнім у нижній частині.

Наявність дорослих жуків можна перевірити, розклавши під кущами ввечері світлу тканину і обережно струснувши рослини, або за допомогою ліхтарика в нічний час.

У розсадниках ознакою може бути вогнищеве відмирання молодих саджанців, які не мають видимих ознак хвороб на надземній частині, окрім загального пригнічення.

Захист від скосаря має бути системним, оскільки личинки захищені ґрунтовим шаром, а імаго — нічним способом життя.

• Глибоке розпушування міжрядь у період лялькування шкідника, що руйнує колиски та знищує частину популяції.
• Використання біологічних засобів, зокрема препаратів на основі ентомопатогенних нематод, які вносяться шляхом поливу ґрунту.
• Використання хімічних інсектицидів у вечірній час, коли жуки виходять на живлення.
• Дотримання просторової ізоляції між новими посадками та старими, сильно зараженими плантаціями.
• Видалення всіх рослинних решток після збору врожаю для зменшення місць для денного укриття дорослих жуків.