Вертячка

Жуки-вертячки (Orectochilus) належать до родини Gyrinidae, ряду твердокрилих (Coleoptera). Це унікальні водні комахи з обтічною формою тіла.

Важливою ознакою є розділені на дві частини очі: одна пара дивиться вгору, інша — вниз, що дозволяє жуку бачити і повітря, і воду.

Комахи характеризуються надзвичайно швидким рухом по поверхні води, часто описуючи кола, що робить їх помітними навіть на відстані.

Задні та середні пари ніг перетворені на ефективні весла, які дозволяють жукам розвивати значну швидкість на водній плівці.

Личинки вертячок — це типові мешканці водойм, які мають трахейні зябра для дихання під водою та ведуть хижий спосіб життя.

Жуки Orectochilus не є сільськогосподарськими шкідниками, оскільки вони не вживають у їжу культурні рослини чи їхні частини.

Ці комахи є активними хижаками, що полюють на дрібних безхребетних та комах, які випадково потрапили на поверхню води.

Шкода від них може бути лише непрямою, якщо їхня велика кількість порушує баланс у ставках, що використовуються для поливу.

У рибних господарствах велика популяція може впливати на кормову базу, споживаючи зоопланктон або дрібних личинок.

Загалом, ці комахи є частиною водної екосистеми і зазвичай не потребують жодних фітосанітарних заходів контролю.

Активність імаго починається з настанням стійкого тепла, зазвичай у травні, коли водойми прогріваються до потрібної температури.

Влітку спостерігається пік активності та розмноження, жуки проводять майже весь час на поверхні води в активному пошуку здобичі.

На зиму комахи занурюються на дно водойм, де вони знаходяться у стані спокою, ховаючись серед донних відкладень або рослин.

Розвиток личинок відбувається протягом літнього сезону, після чого вони перетворюються на лялечок на надводних частинах рослин.

Осіннє зниження температури води сигналізує про перехід комах до зимового періоду діапаузи у прибережній зоні.

Головним показником присутності жуків є специфічні «танці» на воді, що супроводжуються утворенням кіл на поверхні.

Блискучі темні спинки комах, що швидко рухаються, стають помітними у сонячні дні вздовж берегів стоячих або повільних водойм.

При небезпеці жуки миттєво пірнають, захоплюючи з собою бульбашку повітря, яка утримується на черевці спеціальними волосками.

Наявність личинок можна зафіксувати шляхом дослідження донного осаду, особливо в місцях скупчення органічних залишків.

Скупчення імаго часто виникають у захищених від сильного вітру місцях, де поверхня води залишається спокійною.

Специфічних методів захисту рослин від вертячок не існує, оскільки вони не шкодять агрокультурам та не є фітофагами.

Якщо необхідно зменшити кількість жуків у технічних водоймах, слід проводити їх механічну чистку від надмірної рослинності.

Збереження екологічного балансу та підтримання якості води є найкращим способом запобігання спалахам чисельності будь-яких водних комах.

Хімічні засоби захисту проти них застосовувати недоцільно, оскільки це призводить до загибелі корисної фауни водойм.

Природне регулювання чисельності через залучення хижаків, таких як риби, є найефективнішим методом екологічного контролю.