Чорновусий стебловий цвіркун

Чорновусий стебловий цвіркун (лат. Oecanthus nigricornis) — це комаха з ряду Прямокрилі, родини Справжні цвіркуни. Комаха має витягнуте тіло світло-зеленого кольору, довжина якого становить близько 15–18 мм.

Найбільш помітною ознакою є наявність чорних або темно-коричневих кілець та смуг на вусиках, що є ключовим ідентифікатором виду. Ноги довгі, пристосовані для стрибків, а крила тонкі та прозорі.

Самці видають характерні звуки за допомогою спеціального стридуляційного апарату, розташованого на надкриллях. Ці звуки слугують для приваблення самок у вечірній час.

Самки мають розвинений яйцеклад, за допомогою якого вони прорізають тканини рослин для відкладання яєць. Це робить їх небезпечними шкідниками для багатьох видів культур.

Личинки за зовнішнім виглядом подібні до дорослих особин, але значно менші за розміром і не мають розвинених крил. Весь життєвий цикл комахи тісно пов'язаний з рослинністю.

Шкідник завдає значної шкоди стеблам різних сільськогосподарських культур, зокрема малині, ожині та іншим ягідним чагарникам. Також він пошкоджує багато дикорослих трав'янистих рослин.

Основна шкода виникає внаслідок відкладання яєць самками всередину стебел. Вони прогризають ряди отворів, що серйозно пошкоджує внутрішню структуру рослини та її судинну систему.

Порушення цілісності стебла перешкоджає нормальному руху поживних речовин та вологи. Внаслідок цього пагони, розташовані вище місця пошкодження, починають в'янути та поступово відмирати.

Наявність ран на стеблах стає сприятливим середовищем для розвитку грибкових інфекцій та інших патогенів, що додатково послаблює здоров'я рослини.

При масовому розмноженні шкідника знижується загальна врожайність та життєздатність насаджень, особливо в суворі зимові місяці, коли ослаблені рослини швидше піддаються впливу низьких температур.

Активність дорослих цвіркунів припадає на другу половину літа. Саме в цей період комахи шукають партнерів для розмноження та місця для відкладання майбутнього потомства.

Яйця цвіркунів зимують безпосередньо у тканинах рослин, у які вони були відкладені самкою восени. Це природний спосіб захисту майбутнього покоління від зимових морозів.

Навесні, з настанням стабільного тепла, з яєць з'являються личинки. Протягом усього літа вони активно харчуються та ростуть, проходячи кілька стадій розвитку.

Дорослі особини стають активними в серпні. Саме в цей час починається період інтенсивного відкладання яєць, що супроводжується активним стрекотінням самців.

Таким чином, період максимальної шкодочинності розтягнутий на тривалий час, від весняного живлення личинок до осіннього пошкодження стебел під час яйцекладки.

Першим симптомом зараження є наявність ряду дрібних отворів, вишикуваних у лінію вздовж стебла. Ці проколи свідчать про роботу самок цвіркуна.

Стебла в місцях пошкодження можуть деформуватися, ставати ламкими або змінювати колір. З часом на таких ділянках з’являються ознаки некрозу.

Верхівки рослин, які були пошкоджені, втрачають тургор, жовтіють і згодом засихають через те, що живлення до них перестає надходити у повному обсязі.

Характерне стрекотіння ввечері в саду є надійним акустичним індикатором того, що на вашій ділянці оселилася популяція цього шкідника.

При візуальному огляді під час вегетації можна помітити самих комах, які досить спритно пересуваються по рослинах при найменшому наближенні людини.

Основним заходом боротьби є агротехнічний контроль. Важливо регулярно проводити видалення та спалювання уражених частин рослин, в яких знаходяться яйця шкідника.

Боротьба з бур'янами на ділянці та навколо неї є критично важливою, оскільки саме на дикорослих травах цвіркуни часто розмножуються, а потім переходять на культури.

Для зменшення чисельності популяції можна використовувати інсектициди, обробку якими проводять у період масового виходу личинок, що дозволяє значно знизити рівень ураження насаджень.

• Регулярна санітарна обрізка пошкоджених пагонів.
• Підтримка чистоти міжрядь від бур'янів.
• Обробка інсектицидами в період активного росту личинок.
• Використання світлових пасток для спостереження за дорослими комахами.

Біологічний метод полягає у створенні умов для розмноження природних ворогів, зокрема птахів та ентомофагів, які ефективно знижують кількість шкідників у природний спосіб.