Бура рисова цикадка

Бура рисова цикадка (Nilaparvata lugens) — це небезпечний шкідник ряду напівтвердокрилих, який спеціалізується на пошкодженні посівів рису.

Доросла комаха має розмір 3-5 мм, забарвлення варіюється від блідо-коричневого до темно-коричневого кольору, залежно від умов навколишнього середовища.

Цей вид має виражений поліморфізм: існують короткокрилі та довгокрилі форми. Довгокрилі особини здатні до тривалих перельотів на великі відстані.

Біологічний цикл включає стадії яйця, п'яти віків личинок та дорослої комахи. Всі стадії, крім яйця, активно живляться соком рослин.

Висока плодючість самок дозволяє популяції дуже швидко збільшуватися, що створює значні ризики для врожаю за короткий період часу.

Шкідник живиться виключно соком рису, проколюючи стебла хоботком. У періоди високої чисельності цикадки здатні висмоктати велику кількість поживних речовин.

Крім механічного пошкодження, ці комахи є основними переносниками вірусних інфекцій, таких як вірус травянистості та вірус рваного листа.

Пошкоджені рослини стають вразливими до вторинних інфекцій та грибкових захворювань, що значно ускладнює лікування посівів.

Найбільшої шкоди завдає явище масового в'янення рослин («хоппербёрн»), що призводить до повного висихання цілих ділянок поля.

За відсутності вчасних заходів боротьби втрати врожаю можуть сягати 100% на найбільш уражених ділянках рисових чеків.

Активізація шкідника відбувається у теплу та вологу погоду. Температурний режим у межах 25-28 градусів є ідеальним для стрімкого розмноження.

Найбільш небезпечний період — фаза інтенсивного росту рису. Цикадки концентруються у нижній частині стебла, де зберігається висока вологість.

Сезонна міграція цикадок часто співпадає з періодами вітрів, які переносять комах між сусідніми полями або навіть регіонами.

Тривалість одного покоління може становити менше місяця, тому протягом одного вегетаційного сезону розвивається кілька генерацій шкідника.

Особливо небезпечними є посіви, що мають густий травостій, оскільки вони створюють сприятливий мікроклімат для збереження та розмноження популяції.

Візуально зараження проявляється спочатку як незначне пожовтіння листя, яке згодом набуває бурого відтінку.

При детальному огляді нижніх частин стебел спостерігаються колонії дрібних комах, які при русі стебла розлітаються або швидко пересуваються.

Поява «медвяної роси» на поверхні рослин є вірною ознакою життєдіяльності цикадки, оскільки це продукт виділення комах.

Наявність сажистих грибів, що розвиваються на солодких виділеннях, надає посіву неохайного, почорнілого вигляду.

У разі інтенсивного зараження спостерігається деформація метелок, які стають стерильними або формують неякісне щупле зерно.

Використання стійких до шкідника сортів рису є найефективнішим заходом у довгостроковій стратегії захисту посівів.

Агротехнічний контроль включає правильне управління водним режимом, а саме короткочасне осушення рисових полів.

Важливо уникати надмірного застосування азотних добрив, які роблять тканини рослин занадто м'якими та привабливими для живлення цикадок.

Біологічний метод передбачає використання ентомофагів, які природним чином стримують чисельність популяції цикадки.

Застосування інсектицидів має бути обґрунтованим та проводитися лише після досягнення порогу економічної шкодочинності.