Довгоніжка лучна

Довгоніжка лучна (Nephrotoma pratensis) є представником ряду двокрилих та родини довгоніжок (Tipulidae). Доросла комаха зовні нагадує великого комара з довгими тонкими ногами, але для рослин вона є безпечною.

Тіло імаго має жовто-чорне забарвлення, довжина досягає 15–20 мм. Комаха має крихку будову, часто стає жертвою птахів, що обмежує її розмноження в природі.

Личинки цього шкідника мають брудно-сірий або землистий колір, вони безногі та мають дуже щільну шкіру, за що отримали в народі назву «шкіряники».

Розмір личинок у дорослому стані становить до 30 мм. Вони ведуть прихований спосіб життя в ґрунті, де мають достатньо вологи для свого розвитку.

Розвиток одного покоління триває один рік. Життєвий цикл тісно пов'язаний з вологістю ґрунту, що визначає виживаність потомства в посушливі роки.

Основної шкоди завдають саме личинки, які мешкають у верхньому шарі ґрунту та живляться підземними частинами сільськогосподарських культур.

Шкідник пошкоджує коріння зернових колосових, що призводить до випадання рослин та значного зниження врожайності на полях.

Овочеві культури, зокрема морква та картопля, страждають від прогризання ходів у коренеплодах, що погіршує товарний вигляд та лежкість продукції.

Газонні трави є дуже вразливими до довгоніжки, оскільки личинки перегризають коріння, що призводить до відмирання дернини цілими плямами.

Висока щільність личинок на квадратному метрі може призвести до повної втрати посівів, особливо в умовах інтенсивного землеробства на зволожених ґрунтах.

Активний літ імаго припадає на пізню весну та початок літа, коли комахи спарюються та відкладають яйця в ґрунт з густою рослинністю.

Після вилуплення влітку личинки починають інтенсивно живитися корінням бур'янів та культурних рослин, готуючись до зимівлі.

Зимують личинки різних віків у ґрунті, витримуючи низькі температури під сніговим покривом.

Навесні, як тільки ґрунт прогрівається, личинки піднімаються до поверхні та починають завдавати шкоди сходам ранніх ярих культур.

У травні відбувається окукливання, що завершується появою наступного покоління дорослих комах, які продовжують цикл розмноження.

Головним сигналом про наявність шкідника є в'янення рослин без ознак хвороб стебла чи листя. Рослина виглядає здоровою, але раптово жовтіє.

При спробі висмикнути таку рослину, вона легко відділяється від ґрунту, а коренева система виявляється пошкодженою, часто зовсім без дрібних корінців.

На газонах з’являються чіткі лисини, де траву можна легко підняти як килим, оскільки коріння було знищено личинками, що живуть прямо під дерном.

Наявність великої кількості птахів, які викльовують щось із ґрунту на полі або газоні, може бути непрямим свідченням наявності личинок довгоніжки.

При розкопках ґрунту на глибині до 10 см можна візуально виявити самих личинок, особливо після рясних опадів, коли вони піднімаються вище.

Боротьба з довгоніжкою лучнною має базуватися на обмеженні умов для її виживання та використанні хімічних препаратів.

• Осушення перезволожених ділянок, оскільки личинки гинуть при недостатній вологості.
• Якісний обробіток ґрунту, включаючи переорювання з оборотом пласта для знищення личинок.
• Використання інсектицидів для протруювання насіння або внесення гранульованих препаратів у ґрунт.
• Своєчасне знищення бур'янів, які слугують базою для розмноження шкідника.
• Дотримання сівозміни, що обмежує накопичення личинок на одній і тій самій площі.