Неоплокадедерус

Неоплокадедерус (лат. Neoplocaederus) — це рід великих жуків, що належать до родини вусачів (Cerambycidae). Вони є небезпечними стовбуровими шкідниками, що здатні завдати значної шкоди деревам.

Дорослі жуки мають видовжене тіло та довгі вусики, що дозволяють їм добре орієнтуватися в просторі. Колір зазвичай темний, що допомагає маскуватися на корі дерев у денний час.

Личинки цього роду мають міцні щелепи та живуть глибоко в деревині, де прокладають численні ходи. Їхній розвиток тривалий, що ускладнює своєчасне виявлення колонії.

Цикл розвитку комахи включає кілька стадій, від яйця, яке відкладається під кору, до лялечки, що формується в спеціальній камері всередині стовбура дерева.

Ці шкідники віддають перевагу ослабленим або травмованим деревам, проте за високої чисельності можуть вражати і цілком здорові насадження.

Основної шкоди завдають личинки, які виїдають деревину під корою, поступово просуваючись углиб стовбура або товстих гілок плодових дерев.

Пошкодженню піддаються такі культури, як яблуні, груші, сливи, а також різні види цитрусових, що вирощуються у відповідних кліматичних зонах.

Порушення цілісності судинної системи дерева призводить до припинення подачі води та поживних речовин до крони, що викликає в'янення та всихання гілок.

Структурне ослаблення стовбура стає причиною того, що дерево може зламатися при сильних поривах вітру, що створює загрозу для всієї садової ділянки.

Довготривала активність личинок неоплокадедеруса часто призводить до того, що дерево гине протягом кількох сезонів, якщо не вжити рішучих заходів боротьби.

Характерною ознакою життєдіяльності є наявність «бурового борошна» на поверхні стовбура або біля основи дерева — це суміш екскрементів та стружки, яку викидають личинки.

У місцях проходження личинок кора може відшаровуватися або мати вдавлену форму, що свідчить про наявність пустот всередині деревини.

У період літнього виходу дорослих жуків на корі можна помітити вихідні отвори круглої форми, які мають діаметр, характерний для виду.

Зовнішній вигляд дерева змінюється: листя стає дрібним, блідим, спостерігається передчасне опадання хвої або листя навіть при достатньому поливі.

У разі значного ураження при постукуванні по стовбуру може чутися глухий звук, що вказує на наявність значних пошкоджень внутрішніх тканин.

Ефективний захист базується на постійному моніторингу стану саду та своєчасному видаленні частин дерев, що мають ознаки зараження усачами.

Використання хімічних засобів боротьби ускладнене через те, що личинки захищені товстим шаром деревини, тому інсектициди вводять безпосередньо у ходи.

Слід дотримуватися правил агротехніки: не допускати пересихання або перезволоження ґрунту, вчасно проводити обрізку та лікування механічних пошкоджень.

Застосування пасток із феромонами є одним із найефективніших методів для відлову дорослих особин та контролю чисельності популяції протягом сезону.

• Регулярна дезінфекція ран після обрізки.
• Використання біопрепаратів для обприскування стовбурів.
• Спалювання гілок, де виявлено личинок.