Плодовий мотиль пасльонових

Плодовий мотиль пасльонових (Neoleucinodes elegantalis) — це небезпечний лускокрилий шкідник із родини вогнівок, що завдає серйозної шкоди сільськогосподарським культурам.

Доросла особина — це невелика бабота з розмахом крил до 20 мм, яка має специфічний малюнок із темними та прозорими ділянками на передніх крилах.

Самки відкладають яйця безпосередньо на поверхню молодих плодів, переважно поблизу плодоніжки, де розвиток личинки є найбільш сприятливим.

Гусениці, що вилуплюються, проникають всередину плоду, де проходять кілька вікових стадій розвитку, живлячись внутрішніми тканинами та насінням.

Окукливание відбувається у ґрунті або в рослинних залишках, де утворюється захисний кокон, що дозволяє шкіднику успішно переживати несприятливі умови.

Цей вид шкідника спеціалізується на пасльонових культурах, серед яких найбільш страждають томати, баклажани та перець солодкий.

Гусениці виїдають насіння та м'якоть плодів, що призводить до швидкого гниття та псування продукції, яка стає непридатною для вживання або переробки.

Пошкодження часто супроводжується розвитком вторинної інфекції, що посилює руйнівну дію шкідника та призводить до масового опадання зав'язі.

Економічна шкодочинність оцінюється дуже високо, оскільки при високій чисельності шкідника втрати врожаю можуть сягати критичних показників.

Шкідник є карантинним об'єктом, тому його виявлення вимагає негайного вжиття заходів щодо локалізації та знищення вогнища ураження.

Основним сигналом про присутність мотиля є наявність невеликих отворів на шкірці плодів, які супроводжуються слідами екскрементів.

Плід, у якому оселилася гусениця, починає передчасно жовтіти або набувати ознак деформації в місці впровадження личинки.

При детальному огляді на плантації можна помітити поодинокі плоди, що опадають раніше терміну через порушення живлення всередині тканини.

• Вхідні отвори на поверхні незрілих плодів.
• Виділення екскрементів біля місць пошкодження.
• Передчасне гниття та зміна кольору плодів.
• Наявність личинок у насіннєвій камері томатів.

При розрізанні пошкодженого плоду всередині можна виявити ходи, заповнені відходами життєдіяльності та міцелієм грибів, що розвиваються на місці пошкодження.

Основою захисту є санітарна обрізка та видалення всіх уражених плодів, які необхідно знищувати шляхом спалювання або глибокого закопування.

Використання феромонних пасток є обов'язковим для моніторингу вильоту бабочок, що дозволяє точно визначити час застосування інсектицидів.

Агротехнічні методи, зокрема глибока оранка ґрунту після збору врожаю, значно знижують кількість лялечок, що зимують у ґрунті.

Хімічний захист передбачає обробки дозволеними препаратами, які слід проводити до моменту впровадження личинок всередину плодів.

Підтримання високої культури землеробства та контроль бур'янів із родини пасльонових значно зменшує ризик масового розмноження шкідника.