Трубкокрут перерваний

Трубкокрут перерваний (лат. Neocoenorrhinus interruptus) є дрібним жуком із родини Rhynchitidae, який широко поширений у садах та лісостепових зонах.

Доросла комаха має тіло довжиною до 3,5 мм, забарвлене в темні синьо-металеві кольори, з характерним густим опушенням на надкрилах.

Голова жука витягнута у коротку головотрубку, що є типовою ознакою для цієї групи комах-довгоносиків, які живляться тканинами рослин.

Личинка трубкокрута має безногу форму, вигнуте світле тіло та коричневу голову, пристосована до розвитку всередині рослинних тканин.

Зимують ці комахи переважно в імагінальній стадії у ґрунті, що дозволяє їм виживати в умовах низьких зимових температур.

Цей вид належить до категорії олігофагів, що спеціалізуються на живленні представниками родини Розові (Rosaceae), до яких належать більшість наших плодових дерев.

Серед культур, що найбільше страждають від шкідника, варто виділити яблуню, грушу, сливу та вишню, які можуть зазнавати значних втрат врожаю.

Дорослі особини пошкоджують бруньки, що розпускаються, молоді листки та суцвіття, що призводить до часткового або повного знищення майбутнього врожаю плодів.

Личинки, що розвиваються всередині зав’язі та плодів, спричиняють їх передчасне опадання, що суттєво зменшує загальну кількість та якість продукції в саду.

Тривале пошкодження листя призводить до загального послаблення дерева, порушення процесів фотосинтезу та зниження зимостійкості рослин.

Початок весняної активності збігається з моментом, коли температура ґрунту та повітря стає достатньою для виходу жуків із місць зимівлі.

Найбільш активне харчування жуків спостерігається під час фази «зелений конус» та під час цвітіння, коли ресурси для живлення є найдоступнішими.

Яйцекладка відбувається шляхом вигризання самкою невеликого заглиблення в молодих плодах або пагонах, куди поміщається одне яйце.

Личинки розвиваються протягом літніх місяців, після чого залишають пошкоджені плоди та переходять у ґрунт для процесу заляльковування.

Поява нового покоління жуків зазвичай відбувається ближче до кінця літа, але ці особини вже не завдають такої критичної шкоди, як весняна генерація.

Основними візуальними ознаками зараження є дрібні, майже точкові пошкодження на поверхні бруньок, які з часом можуть розширюватися.

На листках добре помітні наскрізні отвори або обгризені краї, що створює характерний «дірчастий» вигляд крони дерев при сильному ступені ураження.

Наявність на поверхні зав’язі темних плям, що є місцями проколів самки, свідчить про те, що всередині плоду почала розвиватися личинка.

Масове опадання ще незрілих плодів у червні часто вказує на внутрішні пошкодження, спричинені діяльністю цього виду трубкокрута.

При обтрушуванні гілок на білу підстилку можна виявити самих жуків, які при падінні миттєво стають нерухомими, намагаючись залишитися непомітними.

Основна увага приділяється агротехнічним методам, таким як перекопування пристовбурних кіл, що порушує умови зимівлі та розвитку личинок у ґрунті.

Регулярне збирання та утилізація падалиці дозволяє суттєво обмежити чисельність популяції, перериваючи цикл розвитку шкідника на ділянці.

Хімічний захист передбачає проведення обприскувань інсектицидами в критичні фази розвитку (перед та після цвітіння) при досягненні порогу шкідливості.

Використання біологічних препаратів, що містять ентомопатогенні гриби, дозволяє знизити чисельність шкідника без значного впливу на корисну фауну саду.

• Систематична перекопка ґрунту під кронами
• Своєчасне прибирання опалих плодів
• Обробка дерев інсектицидами в період брунькування
• Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток