Мертвоїд

Мертвоїди (лат. Necrophorus) належать до родини мертвоїдів (Silphidae) ряду твердокрилих (Coleoptera). Це відомі санітари, що спеціалізуються на утилізації трупів тварин.

Дорослі жуки мають міцну хітинову оболонку, часто з яскравим малюнком на надкрилах, що допомагає відлякувати потенційних хижаків у природному середовищі.

Систематично ці комахи займають нішу редуцентів, їхній життєвий цикл не пов’язаний із живленням живими тканинами рослин.

Личинки розвиваються виключно в субстратах тваринного походження, куди батьки заздалегідь закопують рештки для живлення свого потомства.

Дослідження морфології ротових органів підтверджує, що вони призначені для поїдання м’яких тканин, а не для гризіння стебел чи листя.

З агрономічної точки зору, мертвоїди роду Necrophorus не належать до шкідників сільськогосподарських культур.

Вони не пошкоджують коріння, сходи або плоди, тому їхня присутність на полі не становить загрози врожаю.

Плутанина між мертвоїдами та справжніми шкідниками (наприклад, деякими видами чорнотілок) часто призводить до помилкових спроб боротьби з ними.

Шкода від цих жуків для агроценозу дорівнює нулю, оскільки вони не вступають у трофічні зв'язки з культурними рослинами.

Наявність мертвоїдів на ділянці свідчить про наявність органічних залишків, які вони успішно переробляють, покращуючи ґрунтові умови.

Період активності імаго припадає на теплу пору року, коли жуки активно шукають джерела живлення для відкладання яєць.

Температурний режим ґрунту впливає на швидкість розвитку личинок у заритих ними об'єктах харчування.

З настанням осінніх холодів жуки переміщуються у нижні шари ґрунту або зариваються глибше для перезимівлі.

Чисельність популяції залежить від доступності харчових ресурсів, а не від стану посівів сільськогосподарських культур.

Комахи активні протягом усього вегетаційного періоду, проте їх діяльність зосереджена в шарі ґрунту та поверхні, де є органіка.

Спеціальних заходів боротьби проти мертвоїдів роду Necrophorus не розроблено через відсутність шкодочинності для рослин.

Застосування хімічних засобів захисту рослин проти них є недоцільним та екологічно небезпечним, оскільки призводить до знищення корисної ентомофауни.

Агротехнічні методи повинні бути спрямовані на контроль справжніх фітофагів, які можуть помилково сприйматися як небезпечні види.

Підтримання здорової екосистеми на полі сприяє природному регулюванню кількості всіх комах, включаючи мертвоїдів.

Рекомендується проводити моніторинг посівів на наявність реальних шкідників, а не витрачати ресурси на боротьбу з корисними санітарами.