Китайський мунтжак

Китайський мунтжак (Muntiacus reevesi) — невеликий ссавець родини Оленеві (Cervidae), ряду Парнокопитні. Доросла тварина важить близько 15 кг та має зріст близько 50 см.

Тіло вкрите короткою шерстю коричневого або рудого кольору. Самці мають маленькі роги та виражені ікла, які використовуються під час боротьби за територію.

Це дуже обережна тварина, яка активна переважно у сутінках або вночі. Мунтжаки чудово маскуються у високій траві та густих чагарниках.

Попри невеликі розміри, мунтжаки дуже територіальні та швидко розмножуються в умовах сприятливого клімату та відсутності природних хижаків.

Їх здатність пролазити крізь найменші отвори робить їх проблемою для господарств, які використовують звичайні огорожі без додаткового захисту.

Мунтжаки є серйозною загрозою для розплідників, де вони пошкоджують молоді саджанці дерев. Вони обгризають кору та верхівкові пагони, що призводить до зупинки росту рослин.

У садах тварини віддають перевагу декоративним квітам, зокрема трояндам, повністю знищуючи квітники за одну ніч. Пошкоджені рослини часто не підлягають відновленню.

Городні культури, такі як капуста, салати та бобові, страждають від випасання мунтжаків. Тварини поїдають листя та стебла, знищуючи врожай на корені.

У лісових угіддях мунтжаки знищують молодий підріст деревних порід, що негативно впливає на природне оновлення лісу та видовий склад флори.

Витоптування ґрунту в зоні вирощування цінних культур призводить до пошкодження кореневої системи рослин та зниження загальної врожайності ділянки.

Сліди мунтжаків мають характерну форму: вони чіткі, довгасті, з відбитками допоміжних копитець. Це основний показник присутності тварини на полі.

Обгризені верхівки пагонів мають нерівні краї, оскільки тварина не має верхніх різців і просто відриває тканини рослини, пошкоджуючи судини.

Специфічний звук, що нагадує гавкіт собаки, який доноситься з чагарників, є однозначним сигналом того, що на ділянці присутня ця тварина.

Залишки посліду у вигляді дрібних, темних, овальних гранул часто знаходять на стежках, якими тварини щодня пересуваються до місць годівлі.

Пошкодження кори на стовбурах молодих дерев на висоті до одного метра вказує на те, що мунтжак використовує ділянку для харчування в зимовий період.

Найкращий спосіб захисту — використання спеціальних сіток для огорожі висотою не менше 1,5 метрів із заглибленням у ґрунт, щоб тварина не могла підкопати її.

Застосування репелентів із різким запахом допомагає відлякувати копитних від важливих грядок. Проте такий захист потребує регулярного оновлення.

Ефективним методом є використання світлових сенсорів, які активуються під час руху тварини, змушуючи її покинути територію, що охороняється.

Посадка рослин, які мають неприємний для оленів смак чи колючки, вздовж периметра може стати природним бар'єром для шкідників.

• Установка надійних парканів.
• Використання ультразвукових відлякувачів.
• Вибір рослин, неїстівних для мунтжаків.
• Регулярний огляд периметра ділянки.